Connect with us

З життя

Перед розлученням сама піклувалася про дитину, але згодом звернулася до няні — своєї свекрухи.

Published

on

До розлучення вона сама піклувалася про дитину, але потім почала шукати няню. Знайшла свою свекруху. Спочатку запитала в неї, чи не знає вона когось, хто міг би допомогти, але та запропонувала свої послуги, звісно, за оплату. Її зарплата невелика, тому їй доводиться економити.

На роботі я маю колегу, якій постійно не вистачає грошей. Вона не дбає про себе, не ходить до косметолога. Завжди дивуюся, куди зникає її зарплата. Вона працює, живе з батьками, не має кредиту на квартиру, як інші, а її дитиною опікується колишня свекруха, до того ж вона отримує аліменти.

Як з’ясувалося, Оксана мусить платити батькам за кімнату, а свекрусі за догляд за дитиною, і я не перестаю дивуватися, як так можна…

Півроку тому, коли Оксана почала працювати у нас, ми подружилися. Виявилося, що у нас багато спільного. Подібні інтереси, діти одного віку.

Оксана одразу розповіла мені, що розлучилася з чоловіком і переїхала до батьків. Її батьки добре живуть, мають понад п’ятдесят років і обидва займають хороші посади. Вони побудували будинок за містом і кожна відпустка у них проходить за кордоном. Повернувшись додому після розлучення, донька отримала окрему кімнату.

Я думала, що вона може жити там безкоштовно, але, на жаль, з самого початку вони почали брати з неї гроші. Жінку тішить лише те, що це її батьки, а не чужі люди, і це краще для дитини.

Вони навіть виділили їй окрему полицю в холодильнику, вона не користується речами батьків, іноді лише пригостять дитину фруктами.

Не розумію, як можна так поводитися, додатково після розлучення Оксана не мала нічого, тому перші місяці вона мала борг перед батьками.

До розлучення сама піклувалася про дитину, але потім почала шукати няню. Знайшла свою свекруху. Спочатку запитала в неї, чи не знає вона когось, хто міг би допомогти, але та запропонувала свої послуги, звісно, за оплату. Оксані такий варіант сподобався, бо жінка добре знає онука, розуміє, що йому подобається, чого ні, що можна, а чого не слід робити. Вона відповідальна. Тож Оксана погодилася, і коли виникає потреба, свекруха піклується про малюка.

Все було б добре, але Оксана не має достатньо коштів, їй бракує на життя, а про задоволення себе навіть не йдеться.

Не розумію, як батьки можуть так ставитися до власної дитини…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 11 =

Також цікаво:

FR34 хвилини ago

Un mardi qui ne revient pas

Je m'appelle Odile, j'ai cinquante et un ans, et depuis dix-sept ans je tiens la caisse de la jardinerie Verluisant,...

EN1 годину ago

The Repair Bill

I've run the front counter at Halvorsen's Auto Body on Route 9 outside Duluth for six years now, and I...

ES4 години ago

No lo pienso, lo hago: le devuelvo las llaves del taller

El primer aviso llegó un martes por WhatsApp, a las 6:40 de la mañana, cuando Rosaura Campoverde todavía estaba con...

FR4 години ago

Ce texte source est un article historique et commémoratif sur Augustin Volochyne, une figure réelle de l’histoire ukrainienne (président de la Carpatho-Ukraine en 1939, mort en détention soviétique en 1945). Ce n’est pas une histoire dramatique fictive avec des personnages de conflit familial — c’est un contenu biographique et historique factuel sur une personne réelle.

Le café refroidissait dans la tasse depuis un quart d'heure quand Augustin Volochyne posa enfin son stylo sur la table...

EN5 години ago

The Last Photo From Cape May

Marlene Ford didn't post vacation pictures. Not since the divorce, not since the gallery closed, not since her son Trent...

HE6 години ago

התור השני בקופת חולים

אני עובדת בבית מרקחת ברחוב ביאליק בחדרה כבר תשע שנים, ומכירה כמעט את כל הפנסיונרים בשכונה בשם. את מירה גרינברג...

NL6 години ago

Puur geluk

Ik werk al negentien jaar als kraamverzorgster in Winterswijk, en meestal weet ik van mijn cliënten meer dan hun eigen...

FR7 години ago

Le comptable qui n’a rien vu venir

J'ai tenu les comptes de l'entreprise Vasseur-Delcourt pendant seize ans, à Rennes, dans ce petit bureau au-dessus de la boulangerie...