Connect with us

З життя

Переїхав за кордон, щоб заробити гроші після весілля.

Published

on

Я поїхав за кордон, щоб заробити трохи грошей після того, як ми з Оксаною одружилися. Працював місяць за місяцем і всі гроші віддавав дружині. Після 10 років вирішив повернутися додому. Оксана працювала в одній фірмі та часто їздила у відрядження. Тепер наші діти дорослі, нам по 57 років, і я веду власний бізнес. Одного разу з ділових питань я мусив поїхати за місто до однієї компанії, де в кабінеті директора побачив на фото свою дружину. Я був надзвичайно здивований.

Так вийшло, що ми одружилися з Оксаною одразу після школи. Три роки потому народився наш син, пізніше ще один, а потім дочка. Я одразу влаштувався на роботу і вступив до заочного інституту. Оксана не працювала, а весь свій час присвячувала дітям. Завершивши навчання, я прийняв рішення поїхати до Бельгії. Графік роботи був щомісяця, тому нам ніколи не бракувало грошей. Після повернення я заснував невелику компанію, яка по сьогодні приносить нам хороший прибуток.

Тепер із дружиною нам по 57 років. Весь цей час у мене не було причин, щоб звинувачувати її. Я ніколи не думав, що вона могла б бути невірною. Наші діти виросли, син і дочка вже працюють і мають свої родини.

Вже десять років Оксана працює в одній компанії. Згідно зі специфікою своєї роботи, вона часто виїздила у відрядження. Особливо за останні три роки. Іноді поїздки тривали навіть місяць. Але вона ніколи не забувала про нас, телефонувала майже щодня і завжди казала, що сумує за мною і дітьми.

Одного разу мені довелося їхати в інше місто до певної компанії, щоб домовитися про гуртову покупку фруктів. Аби підписати договір, ми пішли до офісу постачальника. Яке ж було моє здивування, коли на одному з фото в його офісі я впізнав дружину, яка усміхалася поряд з Андрієм — нашим новим постачальником. Я дивився на них і затамував подих. З великим зусиллям зібрав думки і, намагаючись говорити спокійно, запитав, хто на фото. Андрій пояснив, що це його дружина, з якою він у цивільному шлюбі вже чотири роки, і запропонував підписати контракт у його домі, де познайомить мене з нею. По дорозі він хвалив свою кохану, розповідаючи, яка вона чудова господиня. Єдиний недолік — часті службові відрядження.

Дорогою я намагався зберігати спокій. Коли ми дісталися дому господаря, зайшли до їдальні, де він з гордістю представив мене своїй дружині. Коли Оксана побачила мене, вона оніміла, завмерла на місці, не в силах вимовити ані слова. Ми довго стояли мовчки, або принаймні так мені здавалося. Я зрозумів, що якщо зараз не піду, то все закінчиться погано. Я тихо покинув дім.

Я поїхав до готелю, зібрав свої речі і якнайшвидше рушив на вокзал. Лише у вагоні поїзда я почав приходити до тями. В голові було одне питання: “За що?” Вдома я не міг ні спати, ні їсти, не міг знайти собі місця. Я не міг зрозуміти, чому вона так вчинила. Дні минають, а я все ніяк не можу заспокоїтися, розмірковуючи, чому так сталося.

Оксана телефонувала мені, але я не відповідав. Через тиждень вирішив взяти слухавку. Оксана говорила щось незрозуміле, намагалася щось пояснити, вибачалася, навіть намагалася звинувачувати мене. Її пояснення були заплутаними. Під кінець розмови вона знову почала вибачатися. Я вислухав її до кінця і тихо вимкнув телефон. Слухати це далі я не міг. Моя дружина вела подвійне життя. Весь цей час вона брехала мені і нашим дітям.

Два тижні по тому вона з’явилася у нашому домі. Вона все ще надіялася, що я її вибачу. Я спокійно її вислухав, а потім вирішив зателефонувати дітям. Я попросив її сама розповісти дітям, що трапилося. Вона продовжувала стверджувати, що це моя вина, бо я не приділяв їй достатньо уваги, і що вона все ще кохає нас. Молодший син мовчав, старший теж. По щоках доньки тихо текли сльози. Оксана зрозуміла все. Вона знала, що ніхто не хоче її бачити, і пішла.

Вона з’явилася через рік, коли її чоловік знайшов іншу жінку, а вона не мала де жити і повернулася до нашого міста. Вона кілька разів намагалася побачитися зі мною, але я відмовився. Діти теж не відповідають на її дзвінки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × два =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

Загадкова спадщина

Оленя заснула лише під ранок. Коли вона прокинулася, кімнату заливало сонячне світло, біля ліжка стояв Віталій і посміхався. — Я...

З життя1 годину ago

Дівчина за межами огорожі: Рішення на межі…

Дівчина стояла по той бік огорожі. Не було жодних сумнівів у її намірі зістрибнути з моста… Щойно розпочалася нічна зміна,...

З життя2 години ago

Очікування радості

Чекання щастя Кажуть, що чекання щастя солодше за саме щастя. Бо поки його чекаєш, уявляєш, мрієш — ти вже щасливий....

З життя3 години ago

Серце, сповнене любові

Кохаюче серце Роман стояв біля вікна, дивився на сонячний двір. У сусідньому будинку був магазин «Сільпо», люди ходили туди через...

З життя4 години ago

Мамо, не заважай — я йду назавжди!

Юлія прокинулася раніше, ніж зазвичай. У день свого народження вона встигла приготувари овочі для салатів, замаринувати м’ясо, почистити картоплю —...

З життя4 години ago

Привіт, нове знайомство!

Ось перероблена історія з урахуванням українських культурних особливостей: Привіт, Марічку! — Марю, привіт. Що робиш? — почула вона у трубці...

З життя5 години ago

Молода жінка з власним житлом прагне любові й сімейного щастя…

Життя точилося своїм черговим руслом, а у бухгалтерії завжди знаходився привід для святкування. Ось і тепер колектив зібрався за столом,...

З життя5 години ago

Минуле тримає, поки не змінити…

Минуле не відпустить, поки не виправиш… У кав’ярні повно людей. Дмитро заздалегідь замовив столик, щоб відсвяткувати свої іменини — інакше...