Connect with us

З життя

Поїхав за кордон, щоб заробити грошей після нашого весілля.

Published

on

Виїхав за кордон, щоб заробити трохи грошей, після того як ми одружилися з Катериною. Працював місяць за місяцем і всі заробітки віддавав дружині. Через 10 років вирішив повернутися додому. Катя працювала в одній компанії і часто їздила у відрядження. Тепер наші діти вже дорослі, нам з дружиною по 57 років, і я веду власний бізнес. Одного разу, з бізнесових справ, мені довелося поїхати за місто до однієї компанії, де в кабінеті директора я побачив на фотографії свою дружину. Це мене неймовірно приголомшило.

Так сталося, що ми одружилися з Катею відразу після школи. Через три роки у нас з’явився син, потім ще один, а тоді – дочка. Я одразу пішов працювати і записався на заочне навчання. Катя не працювала, весь свій час вона присвячувала дітям. Після закінчення освіти я вирішив виїхати до Бельгії. Робота мала щомісячний графік, тож ми завжди мали гроші. Після повернення я відкрив невеличку фірму, яка донині приносить нам гарний дохід.

Зараз разом із дружиною нам по 57 років. За весь цей час у мене не було причини звинувачувати дружину у чомусь. Ніколи не думав, що вона може зрадити. Діти подорослішали, син і дочка вже працюють і мають свої сім’ї.

Вже десять років Катерина працює в одній компанії. Згідно з характером роботи, вона часто їздила у відрядження. Особливо останні три роки. Інколи відрядження затягувалися на місяць. Проте вона ніколи не забувала про нас, дзвонила майже щодня і завжди казала, що скучає за мною і дітьми.

Одного разу я мусив поїхати в інше місто, до однієї компанії, щоб домовитися про оптову закупівлю фруктів. Для укладення договору ми вирушили до офісу постачальника. Яке ж було моє здивування, коли на одному з фото в його офісі я впізнав свою дружину, яка солодко посміхалася поруч із Андрієм — нашим новим постачальником. Я подивився на них і застиг. З неймовірною силою волі зібрав думки й байдуже запитав, хто на фотографії. Андрій пояснив, що це його дружина, з якою він в цивільному шлюбі чотири роки, і запропонував підписати договір у нього вдома, а заразом познайомити мене з його дружиною. Дорогою він вихваляв свою кохану, розповідаючи, яка вона чудова господиня. Єдиним недоліком було те, що вона часто їздила у відрядження.

По дорозі я намагався зберігати цілковитий спокій. Коли ми прибули до будинку Андрія, сіли за стіл, де він з гордістю представив мене своїй дружині. Побачивши мене, Катерина заціпеніла, застигла на місці, не могла вимовити й слова. Ми довго дивилися одне на одного, або ж мені так здавалося. Я зрозумів, що якщо зараз не піду, це не скінчиться добре. Я мовчки вийшов з дому.

Я поїхав забрати речі з готелю і якомога швидше вирушив на вокзал. У вагоні поїзда почав приходити до тями. У моїй голові було тільки одне питання: «За що?» Вдома я не міг спати, їсти, не знаходив собі місця. Я не розумів, чому вона так вчинила. Дні минали один за одним, а я все не міг заспокоїтися, розмірковував, чому це все сталося.

Катя дзвонила мені, але я не відповідав. Через тиждень я вирішив взяти слухавку. Катерина говорила щось незрозуміле, намагалася щось пояснити, вибачалася і навіть намагалася звинуватити мене. Вона плуталася у власних поясненнях. Наприкінці розмови знову почала просити вибачення. Я її вислухав і тихо вимкнув телефон. Я більше не міг цього слухати. Моя дружина жила подвійним життям. Весь цей час вона обманювала мене і наших дітей.

Через два тижні вона прийшла до нашого дому. Вона все ще сподівалася, що я пробачу її. Я слухав спокійно, потім вирішив зателефонувати дітям. Я попросив, щоб вона сама пояснила їм, що сталося. Весь час вона все ж таки твердила, що це я винен, бо не приділяв їй достатньої уваги, і що вона нас всіх кохає. Молодший син мовчав, старший теж. Дочка тихо плакала. Катерина зрозуміла все. Вона знала, що ніхто не хоче її бачити, і пішла.

Вона з’явилася через рік, коли її новий чоловік знайшов іншу жінку, і вона не мала куди йти і повернулася до нашого міста. Вона кілька разів намагалася зустрітися зі мною, але я відмовився. Діти також не відповідають на її дзвінки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 + 16 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя2 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя3 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя4 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя5 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя5 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя6 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...