Connect with us

З життя

Повертайся: мати, яку не бачила 10 років, і моя квартира в небезпеці!

Published

on

В один день на мій поріг завітала мама, яку я не бачила десять років, і тепер я повинна їй віддати свою квартиру!

Коли я перейшла до другого класу, мама вирішила відправити мене до бабусі, заявивши, що поки не може мене виховувати. Ми з бабусею знали, що справа не в її “можливостях”, а в новому чоловікові, якому зовсім не потрібна була дитина від іншого, і мама просто розчинялася в ньому, не думаючи суперечити.

Бабуся прийняла мене як рідну, хоча до мами завжди мала недовіру. Ми жили лише на її пенсію, можна сказати, ледь виживали.

Як подобалось їй, що я взяла характер дідуся, а не матері. Вона була справжньою підтримкою і єдиною сім’єю.

Її не стало, коли мені було 19 років. Вона подбала про мене, подарувавши свою трикімнатну квартиру, забезпечивши мені дах над головою.

Після півроку моя мама, яку я не бачила понад десять років і яка не прийшла на похорон бабусі, стояла на моєму порозі. Спершу вона розповідала, як скучила, а тоді перейшла до головного — я мала обмінятися з нею квартирами, бо їй з вітчимом було тісно в однокімнатній, а мені три кімнати не потрібні.

Я заперечила і почула багато образливих слів, серед яких найсмішнішим було звинувачення в невдячності за те, що вона мене народила і виховала.

Я вигнала її з квартири і ще п’ять років не бачила.

За цей час я стала дружиною і мамою чарівного трирічного хлопчика.

Якось на порозі знову з’явилася плачуча мама. Її історія про те, як вітчим обвів її з квартирою навколо пальця і залишив ні з чим, не викликала співчуття. Вона була певна, що тепер я, нарешті, прийму її до себе, але помилилася.

Я дозволила їй залишитись на ніч у своїй оселі. Вранці зателефонувала до старенької бабусиної подруги, якій потрібна була допомога, і запропонувала маму, як компаньйонку, з умовою, що вона зможе там жити.

Жінка погодилася. Мама не змогла прийняти такий розвиток подій і організувала скандал, але іншого вибору у неї не було.

Я не можу зрозуміти, чому маю бути вдячною матері, яка залишила мене і обрала інше життя? Можливо, я чогось не розумію, але за таке «дякую» не кажуть!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − 5 =

Також цікаво:

З життя38 секунд ago

Більше ніколи

Ніколи більше Ганна після роботи зайшла до крамниці. Готувати не хотілося, але Марійку годувати треба. Купила пачку локшини та ковбаски....

З життя1 годину ago

Операція, яка не вдалася

Непередбачена операція Ярослав не вийшов, а вивалився з машини. Здавалося, провів усього три звичайні операції, а відчував себе так, ніби...

З життя1 годину ago

Снігова пастка

Минаються дні, а серце ще болить Весело гупали колеса приміської електрички, пробираючись крізь засніжені поля. Вздовж колій стелилися високі сосни,...

З життя2 години ago

Сила однієї любові

Оксана зранку почувалась нездужаюче. За вікном сипів сніг. Вона зраділа, що вчора встигла до магазину, бо сьогодні довелося б продиратися...

З життя2 години ago

Пророцтво майбутнього

— Ну що ти надулась? Побачиш, тобі сподобається. Море, пляж, сонечко… — казала Ірина, тривожно шукаючи погляд доньки. Але Яся...

З життя3 години ago

Просто відпусти

На вулиці було холодно й вітряно. Олеся бігла зі школи, щоб не замерзнути. З рота йшов пара, який застигав на...

З життя3 години ago

Мій Небесний Захисник

Мій Ангел Оксана вперто скидала дзвінок, а Тарас дзвонив знову і знову. — Оксано, відповідай. Скільки можна? — У кімнату...

З життя4 години ago

Щастя під лавкою

Щастя під лавкою Марійка зайшла після роботи до крамниці. До Нового Року лишилося чотири дні, а в її холодильнику —...