Повертайся: мати, яку не бачила 10 років, і моя квартира в небезпеці!

В один день на мій поріг завітала мама, яку я не бачила десять років, і тепер я повинна їй віддати свою квартиру!

Коли я перейшла до другого класу, мама вирішила відправити мене до бабусі, заявивши, що поки не може мене виховувати. Ми з бабусею знали, що справа не в її “можливостях”, а в новому чоловікові, якому зовсім не потрібна була дитина від іншого, і мама просто розчинялася в ньому, не думаючи суперечити.

Бабуся прийняла мене як рідну, хоча до мами завжди мала недовіру. Ми жили лише на її пенсію, можна сказати, ледь виживали.

Як подобалось їй, що я взяла характер дідуся, а не матері. Вона була справжньою підтримкою і єдиною сім’єю.

Її не стало, коли мені було 19 років. Вона подбала про мене, подарувавши свою трикімнатну квартиру, забезпечивши мені дах над головою.

Після півроку моя мама, яку я не бачила понад десять років і яка не прийшла на похорон бабусі, стояла на моєму порозі. Спершу вона розповідала, як скучила, а тоді перейшла до головного — я мала обмінятися з нею квартирами, бо їй з вітчимом було тісно в однокімнатній, а мені три кімнати не потрібні.

Я заперечила і почула багато образливих слів, серед яких найсмішнішим було звинувачення в невдячності за те, що вона мене народила і виховала.

Я вигнала її з квартири і ще п’ять років не бачила.

За цей час я стала дружиною і мамою чарівного трирічного хлопчика.

Якось на порозі знову з’явилася плачуча мама. Її історія про те, як вітчим обвів її з квартирою навколо пальця і залишив ні з чим, не викликала співчуття. Вона була певна, що тепер я, нарешті, прийму її до себе, але помилилася.

Я дозволила їй залишитись на ніч у своїй оселі. Вранці зателефонувала до старенької бабусиної подруги, якій потрібна була допомога, і запропонувала маму, як компаньйонку, з умовою, що вона зможе там жити.

Жінка погодилася. Мама не змогла прийняти такий розвиток подій і організувала скандал, але іншого вибору у неї не було.

Я не можу зрозуміти, чому маю бути вдячною матері, яка залишила мене і обрала інше життя? Можливо, я чогось не розумію, але за таке «дякую» не кажуть!