Повертаючись додому з посмішкою: особливий день із премією та відпусткою.

Марічка поверталася додому в хорошому настрої і посміхалася перехожим. Сьогодні вона отримала щедру премію, а також несподіваний тижневий оплачуваний відпочинок. І все це за досить складний проєкт, над яким жінка працювала останні кілька тижнів.

Відпочинок, звісно, не дуже тривалий, але якщо правильно розпланувати час, можна ще й відпочити, почитати і побалувати чоловіка різними смаколиками. Як він зрадіє, що нарешті Марічка може цілі сім днів присвятити родині!

Марічка прийшла додому, трохи поприбирала в квартирі і пішла на кухню з думкою:
─ Зварю-но я Богдану його улюблений борщ. Він нещодавно згадував про нього.
І Марічка, наспівуючи, стала готувати.

Затрісьнула вхідні двері. Жінка вибігла назустріч чоловікові, поцілувала в щоку і відійшла назад. Її очі сяяли від щастя.
─ Ого, яке в тебе піднесене настрій! ─ вигукнув Богдан. ─ І ще й приготувати встигла? ─ запитав він, вдихаючи аромат з кухні.
Зазвичай вони разом поверталися з роботи. А тут вона раніше прийшла, і борщ уже готовий.
─ Встигла, ─ кивнула Марічка.

Їй не терпілося розповісти чоловікові про щедрість свого керівника, але вона не встигла.
─ Тебе що, раніше відпустили? Якісь проблеми? Чи знову у відрядження?
Богдан ставив питання таким тоном, що вони більше нагадували допит. Марічка подумала, що чоловік просто втомлений, і через це в нього немає настрій. Щоб якось його розворушити, вона вирішила пожартувати:
─ Ні, дорогий, все добре. Просто я звільнилася. Ти ж давно мріяв, щоб я не працювала, займалася домом. Ось тепер я повністю вільна!

Богдан раптом зблід, але потім взяв себе в руки і сказав:
─ Звільнилася? Ну і добре. Хоч не будеш так втомлюватися. А грошей нам вистачить. Ладно, я в душ, поїм потім.

Марічка розгублено кивнула. Поведінка Богдана здавалася їй дивною.
─ Чому він так напружився? Завжди ж казав, що жінка має сидіти вдома, створювати затишок, виховувати дітей, а забезпечувати її має чоловік.

Коли Богдан та Марічка одружилися, вона вже працювала у відомій компанії. Незабаром її підвищили, і так невелику зарплату збільшили вдвічі. Богдан просив дружину звільнитися, але Марічка не уявляла себе домогосподаркою.

─ І що ти думаєш робити далі? ─ запитав чоловік після вечері.
Марічка уважно подивилася на нього. Брехати не хотілося, але й зрозуміти, чому він так реагує на її рішення звільнитися, теж було потрібно: чого хоче Богдан насправді, і наскільки щиро пропонував їй кинути роботу.

─ Ну, а що мені робити? ─ усміхнулася жінка. ─ Ти хотів, щоб я затишок створювала, от і буду цим займатися.

Богдан кивнув і пішов у спальню. Зручно влаштувавшись на ліжку, він задумався. Справді, він пропонував дружині звільнитися, особливо коли вона скаржилася, що обсяг роботи значно зріс, а зарплату не підвищували. Він просто хотів її утішити, заспокоїти, але був упевнений, що вона цього ніколи не зробить.

А що тепер? Правда, у них є власна квартира, кредит на автомобіль нещодавно закрили. Зарплата дружини була значно вищою. Виходить, що дохід родини суттєво зменшиться. А адже він хотів купити останню модель айфона, нову гральну приставку, та й годинник час поміняти.

─ Ні, не зможе вона вдома сидіти, ─ майнула думка в голові. ─ Через кілька днів побіжить нову роботу шукати.

Богдан заспокоївся і заснув.

Втім, минуло три дні, а Марічка і не думала починати пошуки.
Жінка насолоджувалася відпочинком. Вона вирішила нічого не говорити чоловікові і подивитися, чим усе це закінчиться.

В один із днів Богдан прийшов додому з усмішкою на обличчі:
─ Дорога, я знайшов для тебе роботу. А чому ти така заспана? Ось, дві вакансії. Надішли резюме.

Марічка здивовано дивилася на чоловіка.
─ Ну чого ти сидиш? Вставай з дивана і відкривай ноутбук, ─ підганяв її Богдан.

Жінка слухняно встала.
─ Ну що ж, ─ думала вона, ─ подивлюся, що буде далі, як далеко зайде у своєму бажанні відправити мене на роботу.

Через десять хвилин Богдан запитав:
─ Надіслала?
─ Надіслала, ─ відповіла Марічка.

Наступного дня чоловік дзвонив кілька разів, щоб дізнатися, чи не запросили Марічку на співбесіду. Він так хвилювався, ніби вирішувалося питання життя чи смерті. А після обіду зателефонував і наказав збиратися. Мовляв, знайшов для Марічки “чудове місце” і треба терміново туди під’їхати.

Жінка вирішила грати до кінця. Вона з’їздила з чоловіком на фірму, тільки заходити в офіс не стала: посиділа в коридорі, а Богдану сказала, що її не взяли.

─ Ну що це за нісенітниця, чому тебе нікуди не беруть, ─ обурився Богдан.

Чоловік відвіз Марічку додому і поїхав на роботу. Вона ж відкрила його ноутбук, щоб подивитися, чим цікавиться чоловік і чому він так різко змінився. Раніше вона ніколи цього не робила, але зараз шукала відповіді на свої запитання.

Перший пошуковий запит вразив жінку: “Як змусити дружину піти на роботу”. Вона усміхнулася і стала дивитися далі. Зависання в соцмережах і переписок з жінками не знайшла. Зате виявила безліч сайтів, які переглядав чоловік. Він шукав нову машину бізнес-класу, новий айфон, наручний годинник із шаленою ціною, ігрову приставку.

Марічка замислилася, почала скласти факти докупи і раптом чітко побачила те, на що раніше не звертала уваги. Жінка ніколи не дозволяла собі зайвого, всю свою зарплату витрачала на родину. Платила кредит за машину, яка була оформлена на неї. Щоправда, їздив на ній Богдан, а Марічці машину давав дуже неохоче.

Грошей у чоловіка не питала. Коли ходили в супермаркет за продуктами, завжди розраховувалася сама. Куди витрачає свої гроші він, її не цікавило. І, мабуть, даремно. Згадала про комп’ютерне крісло Богдана, яке коштувало дорожче за пральну машину, його швейцарські годинники, постійно оновлювані айфони.

Жінка намагалася згадати, як давно Богдан дарував їй квіти, але не змогла. А подарунки? Він завжди пропонував обирати їх самій. А потім вона оплачувала подарунок зі своєї картки. Марічка нервово розсміялася, але потім заспокоїлася, вирішивши влаштувати невелику перевірку.

Наступного дня вона звернулася до чоловіка:
─ Любий, мама просить позичити трохи грошей. Ти ж їй не відмовиш? Тим більше, у тебе позавчора зарплата була. Позичимо?

Богдан так подивився на Марічку, що вона злякалася.
─ Я тебе забезпечую, ще й твою матір утримувати? ─ в його голосі звучала неприхована злість.

─ Забезпечуєш? ─ сказала жінка, ─ у нас холодильник порожній, це так ти мене забезпечуєш?

─ Треба було сказати, що купити. І взагалі, у мене немає грошей… вже. Я собі приставку замовив.

─ А жити ми на що будемо? ─ Марічка ледве стримувалася.

─ Ну там трішки залишилося. До авансу дотягнемо. Худнути треба, а то у тебе вже пузико наростає.

Марічка не могла повірити своїм вухам. І це говорить її чоловік, який ще нещодавно вів себе геть по-іншому.

─ До речі, що там з твоєю квартирою, квартиранти заселилися? ─ запитав Богдан.
─ Поки що ні, ─ відповіла жінка.
─ Ну так оголошення дай, щоб охочі швидше знайшлися. У тебе ж купа часу. Ти ж тепер вдома сидиш, ─ розпорядився чоловік.

─ Та я більше не буду вдома сидіти, Богдане. Я зараз зберу речі та до себе поїду, ─ видихнула Марічка.

Вона пішла в кімнату і почала збиратися. Чоловік і не думав її зупиняти. Можливо, навіть зрадів, що позбавиться від нахлібниці.

Коли Марічка підходила до дверей із сумкою в руках, Богдан вийшов з кухні.
─ І на що ти жити збираєшся? ─ засміявся він, ─ якщо тебе нікуди не беруть.

─ А тебе це справді хвилює?
─ Ми ж одружені взагалі-то…
─ Ти правий, одружені, ─ кивнула Марічка, ─ тільки ти якось пізно про це згадав. Ладно, ключі від машини давай. Вона ж на мене оформлена і кредит я сама виплатила. Це дуже легко довести.

─ Сама сіла мені на шию, і мене ж у чомусь звинувачуєш? Якщо тобі потрібен був гаманець, треба було за “папіка” заміж виходити, ─ вже кричав Богдан.

Марічка засміялася. Вона ніяк не очікувала, що її невинний жарт призведе до таких наслідків.

─ Я не сідала тобі на шию. Це просто був невеликий відпочинок. У понеділок я виходжу на роботу. Але це вже не важливо. І тебе більше не стосується.

Жінка вийшла і зачинила за собою двері.