Connect with us

З життя

Сюрприз на батьківських зборах: виявилося, що батько однієї дитини — тато моєї доньки.

Published

on

Мені 34 роки, і я виховую 10-річну доньку сама. Чоловіка в мене немає. Одинадцять років тому у мене був роман із одруженим чоловіком. Так сталося, що я завагітніла, і після цього ми більше не бачилися. Таке рішення я прийняла сама. Відтоді ми ні разу не зустрічалися.

Якщо говорити відверто, я його не кохала. Це були стосунки, які мене влаштовували з певних причин. Він допомагав матеріально, виконував мої примхи. У мене давно було сильне бажання стати мамою, тому навіть думки про аборт не виникало. Він би ніколи не пішов із сім’ї, і я навіть не прагнула вийти за нього заміж. Як у нас кажуть: «На чужому горі щастя не побудуєш». Тому я просто вирішила розірвати ці стосунки. Моє рішення було свідомим і ретельно обдуманим.

Я боялася аборту, оскільки мала певні проблеми зі здоров’ям. Бути матір’ю-одиначкою мене не лякало — я знала, що впораюсь. До того ж мене абсолютно підтримали батьки. Вони були на моєму боці: не було суперечок чи докорів. Вони надихали мене, допомагали тоді й досі допомагають. Я дуже вдячна їм за це. В душі я розуміла, що, ймовірно, справжнього кохання мені вже не судилося знайти. Багато чоловіків бояться брати жінок із дітьми. Але це мене не засмучувало: головне, що я стала мамою. Моя донька — найкраще, що могло статися в моєму житті. Без неї я була б на самоті. Іноді я ходила на побачення, але серйозних стосунків не складалося.

Зараз моя донечка вже в четвертому класі. Нещодавно я дізналася, що біологічний батько моєї дочки… тато її однокласниці. Новина приголомшила мене. Зустріч з ним сталася дуже несподівано: ми буквально врізалися одне в одного в коридорі школи. Ми обоє зробили вигляд, ніби не впізналися. Його донька сидить за однією партою з моєю. Такий поворот подій став для мене, м’яко кажучи, неприємним сюрпризом. Я всі ці роки намагалася стерти його з пам’яті, забути всі моменти, які нас колись пов’язували. Зараз мені навіть соромно за ту частину свого життя.

Я навіть уявити не могла, що наші шляхи ще раз перетнуться. Тепер мене більше хвилює одна деталь: моя донька дуже схожа на батька. Я боюся, що діти в школі можуть це помітити. А головне — я не хочу, щоб вони дізналися правду.

Я зовсім не знаю, як вчинити. Перевести доньку в іншу школу? Це буде для неї травмуюче, адже вона тільки адаптувалася, звикла до дітей і вчителів. Але, можливо, доведеться все пояснити. Та як же мені не хочеться цього. Чому усе в житті так ускладнюється? Все було тихо, рівно, а тут він знову заявився. Я зайшла в глухий кут. Це питання не дає мені спокою навіть уночі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 3 =

Також цікаво:

З життя12 хвилин ago

Шлях до щастя

**Дорога до щастя** Роман йшов з роботи пішки. Далековато, звісно, але вечір теплий, тихий, безвітряний. У такі вечори він не...

З життя1 годину ago

Загадкова спадщина

Оленя заснула лише під ранок. Коли вона прокинулася, кімнату заливало сонячне світло, біля ліжка стояв Віталій і посміхався. — Я...

З життя2 години ago

Дівчина за межами огорожі: Рішення на межі…

Дівчина стояла по той бік огорожі. Не було жодних сумнівів у її намірі зістрибнути з моста… Щойно розпочалася нічна зміна,...

З життя3 години ago

Очікування радості

Чекання щастя Кажуть, що чекання щастя солодше за саме щастя. Бо поки його чекаєш, уявляєш, мрієш — ти вже щасливий....

З життя4 години ago

Серце, сповнене любові

Кохаюче серце Роман стояв біля вікна, дивився на сонячний двір. У сусідньому будинку був магазин «Сільпо», люди ходили туди через...

З життя5 години ago

Мамо, не заважай — я йду назавжди!

Юлія прокинулася раніше, ніж зазвичай. У день свого народження вона встигла приготувари овочі для салатів, замаринувати м’ясо, почистити картоплю —...

З життя5 години ago

Привіт, нове знайомство!

Ось перероблена історія з урахуванням українських культурних особливостей: Привіт, Марічку! — Марю, привіт. Що робиш? — почула вона у трубці...

З життя6 години ago

Молода жінка з власним житлом прагне любові й сімейного щастя…

Життя точилося своїм черговим руслом, а у бухгалтерії завжди знаходився привід для святкування. Ось і тепер колектив зібрався за столом,...