Connect with us

З життя

Сюрприз на батьківських зборах: виявилося, що батько однієї дитини — тато моєї доньки.

Published

on

Мені 34 роки, і я виховую 10-річну доньку сама. Чоловіка в мене немає. Одинадцять років тому у мене був роман із одруженим чоловіком. Так сталося, що я завагітніла, і після цього ми більше не бачилися. Таке рішення я прийняла сама. Відтоді ми ні разу не зустрічалися.

Якщо говорити відверто, я його не кохала. Це були стосунки, які мене влаштовували з певних причин. Він допомагав матеріально, виконував мої примхи. У мене давно було сильне бажання стати мамою, тому навіть думки про аборт не виникало. Він би ніколи не пішов із сім’ї, і я навіть не прагнула вийти за нього заміж. Як у нас кажуть: «На чужому горі щастя не побудуєш». Тому я просто вирішила розірвати ці стосунки. Моє рішення було свідомим і ретельно обдуманим.

Я боялася аборту, оскільки мала певні проблеми зі здоров’ям. Бути матір’ю-одиначкою мене не лякало — я знала, що впораюсь. До того ж мене абсолютно підтримали батьки. Вони були на моєму боці: не було суперечок чи докорів. Вони надихали мене, допомагали тоді й досі допомагають. Я дуже вдячна їм за це. В душі я розуміла, що, ймовірно, справжнього кохання мені вже не судилося знайти. Багато чоловіків бояться брати жінок із дітьми. Але це мене не засмучувало: головне, що я стала мамою. Моя донька — найкраще, що могло статися в моєму житті. Без неї я була б на самоті. Іноді я ходила на побачення, але серйозних стосунків не складалося.

Зараз моя донечка вже в четвертому класі. Нещодавно я дізналася, що біологічний батько моєї дочки… тато її однокласниці. Новина приголомшила мене. Зустріч з ним сталася дуже несподівано: ми буквально врізалися одне в одного в коридорі школи. Ми обоє зробили вигляд, ніби не впізналися. Його донька сидить за однією партою з моєю. Такий поворот подій став для мене, м’яко кажучи, неприємним сюрпризом. Я всі ці роки намагалася стерти його з пам’яті, забути всі моменти, які нас колись пов’язували. Зараз мені навіть соромно за ту частину свого життя.

Я навіть уявити не могла, що наші шляхи ще раз перетнуться. Тепер мене більше хвилює одна деталь: моя донька дуже схожа на батька. Я боюся, що діти в школі можуть це помітити. А головне — я не хочу, щоб вони дізналися правду.

Я зовсім не знаю, як вчинити. Перевести доньку в іншу школу? Це буде для неї травмуюче, адже вона тільки адаптувалася, звикла до дітей і вчителів. Але, можливо, доведеться все пояснити. Та як же мені не хочеться цього. Чому усе в житті так ускладнюється? Все було тихо, рівно, а тут він знову заявився. Я зайшла в глухий кут. Це питання не дає мені спокою навіть уночі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 3 =

Також цікаво:

З життя47 хвилин ago

Не пускай слова на вітер: важливіша мета — щасливе заміжжя!

— Ти, Льоню, не цокай дзьобом. Головне — гарно вийти заміж. У будь-якому разі виграєш, — наставляла родичка. Льоня була...

З життя47 хвилин ago

Чому ти так на мене дивишся? Так, я не хочу дітей. Хіба нам погано удвох? – запитала дружина у чоловіка

— Чого ти так дивишся на мене? Так, я поки що не хочу дітей. Нам що, погано вдвох? — запитала...

З життя2 години ago

З двома впораємось, а третій — це вже виклик!

Марина почувствовала втому, яка не відпускала її кілька днів. Справ купа, а їй кортіло сісти й не рухатися, а ще...

З життя2 години ago

В останню мить усвідомлення: ризиковані наміри на табуреті з петлею в руках

Богдан запізно зрозумів, що стоїть на табуреті з мотузкою в руках і його наміри можуть бути неправильно зрозумілі. Богдан сидів...

З життя3 години ago

В пошуках себе

У Тараса була звичайна сім’я. Мама та тато любили його, як і він їх. Разом у вихідні ходили до кіно...

З життя3 години ago

Увічнена в любові

**Кохання до гроба** Марійка вийшла з магазину, перехопила важкий пакет і поплелася додому. Купила всього трохи, а ніби мішок цементу...

З життя4 години ago

Несподіване побачення

Випадкове побачення Марія вийшла з офісу й глибоко вдихнула повітря, насичене ароматом опалого листя та осінньої свіжості. Було яскраво та...

З життя5 години ago

Пригоди одного героя

Оксана Оксана навчалася в університеті і, як більшість студентів, підробляла, здебільшого в нічні зміни. Мати не могла їй допомагати, а...