Connect with us

З життя

Скрытые тайны семьи и дорога к счастью

Published

on

Семейные тайны и путь к счастью

Вера Петровна купила на базаре в городке Лукошкино корзинку спелой, душистой земляники и подумала: «Загляну-ка к сыну с невесткой, пусть полакомятся». День выходной, Стасик с Наташкой наверняка дома. Дверь в их хрущёвку была приоткрыта, и Вера вошла без стука. Только собралась окликнуть их, как услышала из комнаты всхлипывания и шёпот Наташи в телефон: «Лер, ну как же так? Он вообще меня не замечает!». Сердце свекрови ёкнуло — что за драма разыгрывается?

Вера замерла в прихожей, ухо востро.

— Купила новое платье, а он даже «ого» не сказал! — шептала Наташа, всхлипывая. — Сидит, упёршись в телефон, будто я воздух. После работы — сразу на диван. Раньше о ребёнке мечтал, а теперь я боюсь заикнуться… Кажется, он меня разлюбил, но сказать не решается.

Вера ахнула, но вовремя прикусила язык. «Ну надо же, — подумала она, — а я-то считала, у них всё как в сказке!».

— Есть кто живой? — бодро крикнула она, изображая, что только что зашла.

— Вера Петровна! — Наташа выскочила из комнаты, торопливо вытирая глаза. — Здравствуйте!

— Земляничку принесла, с грядки, — Вера протянула корзинку, делая вид, что не замечает красных глаз невестки. — Чайку попьём?

— Конечно! Тут как раз пряники свежие.

Пока Наташа хлопотала с чайником, Вера размышляла: «Стас что-то загрустил, видимо. Надо бы разузнать…».

— Как дела у Стасика? — осторожно спросила она. — Небось, на работе завал?

— Да какая работа… — Наташа махнула рукой. — Домой приходит — будто ему сто лет. Никуда не ходим, сидим, как два пня.

Вера вздохнула. Знала бы невестка, как её сын в юности за ней ухаживал — цветы, стихи под окном, а теперь — как будто подменили.

— Наташ, давай его встряхнём! — вдруг оживилась Вера. — У Галочки, моей подруги, племянник — Артём, актёр. Девчонки за ним толпами бегают. Пусть Стасик тебя приревнует!

Наташа округлила глаза:

— Вера Петровна, да вы что! Это же…

— Проверено! — подмигнула свекровь. — У моей тёти Зины так было — муж охладел, а как конкурент появился, сразу зашевелился!

— Ну… — Наташа задумалась. — А если он вообще не среагирует?

Через три дня телефон Веры разрывался:

— Всё пропало! — рыдала Наташа. — Стас ушёл! Видел, как я села в машину к Артёму, и… исчез вместе с чемоданом!

— Спокойно, — Вера хваталась за сердце. — Где он сейчас?

— У вас! — всхлипнула Наташа. — Я ему дозвонилась…

Вечером Стасик сидел на кухне у родителей, мрачный, как туча.

— Всё, мам. Развожусь, — бубнил он. — Пусть Наташа будет счастлива с тем… с актёром.

— Дурак ты, сынок, — вздохнула Вера. — Этот «актёр» — племянник Галочки, мы всё подстроили!

Оказалось, Стас полгода скрывал страшный секрет — врачи сказали, что детей у них может не быть. «Не смогу дать ей самое главное», — думал он, и поэтому отдалился.

— Да ты хоть второе мнение спросил? — взорвался отец, Иван Сергеевич. — Всё сломя голову!

Через неделю Стас и Наташа ездили к светиле медицины в Москву. А ещё через полгода Вера Петровна, дрожащими руками, разглядывала тест на беременность с двумя полосками.

— Так, — строго сказал Иван Сергеевич, когда внучку Лизу принесли из роддома. — Теперь, Вера, твоё единственное право — печь блины и нянчиться. А в личную жизнь — ни-ни!

Все рассмеялись. Даже кот Васька, дремавший на батарее, благосклонно мурлыкнул в такт.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + сім =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя2 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...

З життя5 години ago

НЕ МОЖУ ЗІРВАТИ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ!

“Зайди, Андрію!” – почув я по внутрішньому зв’язку від начальника. Зрозумів – знову дістане мені. І було за що. “Сідай,...

З життя6 години ago

Кохання, що виникло з обману

Поглянувши у вікно, де мої діти грали у дворі з нашим псом Шептачем, зрозуміла: цей шлях від брехні до правди...

З життя8 години ago

Право на помилку.

Соломія дізналася про батькову коханку випадково. Того дня вона пропустила школу, аби супроводжувати подругу до тату-майстра. Необачно було йти до...

З життя9 години ago

Розрив, що врятував моє життя

— Олесю, ти що робиш?! — голос Богдана гримів по всій квартирі. — Куди це ти зібралася в такому вигляді?!...

З життя12 години ago

Він обрав сім’ю. Але не нашу.

— Мам, годі тобі! — Ігор різко відвернувся від вікна, де спостерігав за машинами. — Досить вже чіплятися одного! Я...

З життя15 години ago

Любов, що запізнилася

Галя Іваненко складала коробку зі старими світлинами, коли знайшла випускне фото. Сорок років тому вона стояла поруч з Миколою, а...