Сьогодні я запросила на свято колишню невістку з онуками, а сину заборонила приходити.

Сьогодні на Святвечір я запросила до себе колишню невістку з онуками, а синові заборонила приходити. Готую кутю, накриваю стіл і чекаю на візит улюбленої невістки з дітьми. Онукам спекла торт і придбала подарунки. Нехай колядують у мене вдома і трохи повеселять свята. Знаю, що поки можу, завжди буду їх підтримувати.

Готуючи святкову вечерю, я не втрималася і подзвонила до моєї колишньої невістки, щоб запросити її з онуками на вечерю. Попросила, щоб син не приходив. Я його давно попередила, коли вони з першою дружиною розійшлися, що іншої невістки не прийму, оскільки моєю є Інна.

Син розлучився п’ять років тому. Це було дуже безвідповідально з його боку, бо він пішов до іншої жінки, коли його найменша дитина була всього кілька місяців. Раніше, звісно, він довгий час обдурював дружину і пускав їй пил в очі.

Поки Інна з двома дітьми на руках крутилася, як білка в колесі, син проводив «на роботі» довгі години, а фактично зустрічався з іншою жінкою. Потім його коханка поставила ультиматум, щоб він зробив вибір. Він зібрав валізи і переїхав, залишивши дружину з двома малими дітьми.

Від самого початку цієї ситуації я була на боці Інни. Син вчинив безвідповідально. Він сплачує аліменти, але що з того? Дітям не потрібні аліменти, а потрібні батько і справжня родина. Мій син мене не послухав і рік тому знову одружився. Всі думали, що тоді я прийму нову невістку, але я не мала такого наміру. Нещодавно у нього народилася ще одна дитина, проте навіть це не змінило мого ставлення до його коханки.

Моїми онуками є діти Інни. Інших онуків я не потребую. Навіть так і сказала йому. Прийде час, коли син повернеться з піджатим хвостом. Поки що він не приходить, тому свята проводжу з Інною та моїми онуками.

З Інною і її дітьми у мене дійсно чудові стосунки. Ми проводимо разом свята, часто телефонуємо одна одній, відвідуємо одна одну. Увесь свій час Інна присвячує дітям. І я, як бабуся, намагаюся активно допомагати їй у вихованні онуків: забираю їх до себе, підтримую фінансово, допомагаю з уроками. За ці роки Інна стала для мене, як дочка. Її батьки живуть за 600 кілометрів від нашого міста і не можуть їй допомогти.

Тепер наближається Святвечір. Готую кутю, накриваю стіл і чекаю на візит улюбленої невістки з дітьми. Онукам спекла торт і придбала подарунки. Нехай колядують у мене вдома і трохи повеселять свята. Знаю, що поки можу, завжди буду їх підтримувати.