Сьогодні на вечерю запросила невістку з онуками, але заборонила синові приходити.

Сьогодні на Свят-вечір я запросила до себе колишню невістку з онуками, а сину заборонила приходити. Готую кутю, накриваю на стіл і чекаю в гості улюблену невістку з дітками. Для онуків спекла пиріг і купила подарунки. Нехай заколядують у мене і звеселять трохи свято. Знаю, що доки матиму змогу, завжди підтримуватиму їх.

Готуючи вечерю на Свят-вечір, не змогла стриматися і подзвонила моїй колишній невістці, щоб запросити її з онуками на вечерю. Попросила, щоб син не приходив. Я давно попередила його, коли він розлучився з першою дружиною, що іншої невістки не прийму, адже моя невістка – це Ганна.

Син розлучився п’ять років тому. Це було дуже безвідповідально з його боку, адже він пішов до іншої жінки, коли його наймолодше дитя мало лише кілька місяців. Раніше, звісно, протягом тривалого часу обманював свою дружину та замилював їй очі.

Поки Ганна з двома дітьми на руках крутилася як білка в колесі, син проводив «на роботі» довгі години, а насправді зустрічався з іншою жінкою. Потім його коханка поставила ультиматум обирати. Той зібрав валізи та виїхав, залишивши дружину з двома маленькими дітьми.

З самого початку цієї ситуації я була на боці Ганни. Син вчинив безвідповідально. Він сплачує аліменти, але що з того? Дітям не потрібні аліменти, а батько і справжня родина. Мій син мене не послухав і рік тому одружився знову. Усі думали, що тоді я прийму нову невістку, але я не мала такого наміру. Нещодавно в нього народилася ще одна дитина, але навіть це не змінило мого ставлення до коханки.

Моїм онукам є діти Ганни. Інших онуків мені не потрібно. Я навіть так і сказала йому. Настане час, коли він повернеться з піджатим хвостом. Поки що син не приходить, тож свята проводжу з Ганною і моїми онуками.

З Ганною та її дітьми в мене дуже добрі відносини. Ми проводимо разом свята, часто телефонуємо одне одному, навідуємось у гості. Весь свій час Ганна присвячує дітям. І я, як бабуся, стараюся активно допомагати їй у вихованні онуків: забираю до себе, підтримую матеріально, допомагаю з уроками. Ганна за ці роки стала для мене, як донька. Її батьки живуть за 600 кілометрів від нашого міста і не можуть їй допомогти.

Зараз наближається Свят-вечір. Готую кутю, накриваю на стіл і чекаю в гості улюблену невістку з дітьми. Для онуків спекла пиріг і купила подарунки. Нехай колядують у мене і звеселять трохи свято. Знаю, що доки зможу, завжди буду їх підтримувати.