Connect with us

З життя

Свекруха несподівано заявила: Жодної квартири тобі не бачити.

Published

on

Моя свекруха була найгучнішою. Вона сказала: “Слухай, це житло ти не отримаєш. Не знаю, як ти “доглядала” за дідом, яке шахрайство примусило його передати тобі квартиру, але цього не буде. По-друге, ти зникнеш з життя мого сина. Нарешті він зустрів гарну дівчину з порядної родини. Тож ти і твої діти зникнете з нашого життя. Чи зрозуміла ти все?”

Я доглядала за дідусем чоловіка протягом десяти років, живучи в орендованій квартирі з дітьми. Олена, сестра чоловіка, жила в квартирі того самого діда. Свекруха теж не цікавилася батьком чоловіка — вони не ладнали. Я не закінчила навчання, не побудувала кар’єру. Весь вільний час я присвячувала догляду за хворим похилого віку та дітьми.

Мій чоловік систематично мене зраджував, був напружений ситуацією вдома. Іншим жінкам не вистачало цікавості до нього — чоловік з дітьми і без статків, тож він завжди повертався до мене. А я прощала заради дітей. Ми не придбали власне житло — чимало грошей йшло на оренду та догляд за дідом. Якщо Олена приходила, то лише для того, щоб попросити у діда частину його пенсії, жаліючись на свою важку фінансову ситуацію. Але ця ситуація, попри бідність, дозволяла їй з чоловіком і дітьми щорічно їздити на відпочинок і час від часу міняти сімейний автомобіль.

П’ять років тому дід заповів мені свою квартиру. Він сказав:

— Ти стала мені ближчою, ніж усі члени моєї родини разом узяті. Внук — зрадник, передасть квартиру матері або сестрі. Хай мої правнуки живуть краще. За свою працю ти отримаєш своєрідну нагороду. Щоб потім ти мені не казала, що життя пройшло повз тебе.

Ніхто не знав, що з заповітом: чим менше знають, тим краще сплять. Коли дідусь почав ще більше слабнути, родина стала проявляти активніший інтерес. Почали навідуватися до діда, цікавлячись його здоров’ям. Навіть пропонували свою допомогу в догляді за ним, уперше за стільки років! Дід не був дурнем і чудово знав, чого від нього хочуть. Приймав інтерес до своєї персони, підморгуючи мені.

У мене нарешті з’явився вільний час. Ви не уявляєте, що означає гуляти по вулиці самотужки: без дітей і без діда в інвалідному візку. Я насолоджувалася своєю свободою. Дідусь недовго прожив. Щиро шкода цього сміливого старця. Розподіл спадщини почався майже відразу. Свекруха та Олена почали атакувати мого чоловіка:

— Віддаси квартиру діда Олені. Вона там живе багато років, це її дім. А потім отримаєш квартиру своєї матері. Просто мусиш відмовитися від спадку. У тебе буде все, але потім.

Чоловік повірив обіцянкам матері та погодився не претендувати на квартиру. Обіцянкам свекрухи, що квартира залишиться синові, я не вірила: мати мого чоловіка, крім Олени та її дітей, ніким не цікавилася. Мені було прикро, протягом 10 років я доглядала за дідом, тоді ніхто його не потребував, а тепер вже ділили його майно.

Я захоплювалася мудрістю діда. Він пішов до нотаріуса дуже рано і все оформив.

Того вечора чоловік повернувся з роботи і почав збиратися.

— Куди ти йдеш? — запитала я.

— Я втомився. Йду від тебе та дітей. Жив з тобою, щоб ти могла доглядати за моїм дідом. Його більше немає — це твоя проблема. Не хочу платити за оренду. Я давно маю іншу жінку, — сказав і пішов, зловісно махаючи на прощання.

Добре, я почала готуватися до переїзду та пошуку роботи. Через кілька днів до мене приїхала вся родина чоловіка. Разом з чоловіком Олени та їхніми дітьми. Вони лаяли, кричали на мене, перебиваючи один одного. Моя свекруха була найгучнішою, вона сказала:

— Усі затихніть! А ти слухай сюди! По-перше, ти не отримаєш цієї квартири. Не знаю, як ти “доглядала” за дідом, яке шахрайство змусило його передати тобі житло, але цього не буде. Ми доведемо, що ти шахрайка. По-друге, ти зникнеш з життя мого сина. Нарешті він зустрів дівчину з порядної родини, скоро у них буде дитина. Тож ти і твої діти зникнете з нашого життя. Чи все зрозуміла? Повторю ще раз: віддаси житло моїй дочці, а сина не чіпай!

— Знаєте, що я зрозуміла? Що можу дозволити собі позбавити вас усього в моєму житті.

Я закрила двері, ігноруючи шум родини. Мої діти і я будемо мати нормальне життя: я знайшла роботу, у нас є квартира. Дуже вдячна дідові. Мій чоловік зникне з нашого життя, і ми будемо жити в радості. Я впевнена, що все буде добре.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − чотири =

Також цікаво:

З життя4 години ago

But you do understand, darling Allie, that people like you aren’t the ones they marry,” Arseniy said calmly.

You realize, Ella, that no one marries a girl like you, says Arthur calmly. There are women for romance and...

З життя4 години ago

Mum Knows Best

Emma, I really dont like your Charlie, Mum declared after shed met the girls fiancé. Listen, Emma, ask yourself what...

З життя5 години ago

Set My Father-in-Law Straight

28September2025 Dear Diary, Today the house felt like a battlefield of ladles and accusations. Margaret Thompson, my motherinlaw, erupted in...

З життя5 години ago

At the Wedding, the Son Called His Mother ‘a Scrounger’ and ‘a Beggar’ and Ordered Her to Leave—But She Grasped the Microphone and Delivered a Remarkable Speech…

15May2025 London Ive always thought I knew my mother, Evelyn Harper, better than anyone else. Yet today, standing beside the...

З життя5 години ago

Two Melodies of One Friendship

12April Today I turned over the old scrapbook and found that picture of the two of them, Julia and Natalie,...

З життя6 години ago

She Almost Agreed to Sell Everything, But Then She Heard the Truth at the Door…

Dear Diary, I was on the brink of agreeing to part with everything when the truth knocked at the door....

З життя6 години ago

My Husband’s Family Gossiped About Me, Not Realising I Had Just Scooped Millions…

Dear Diary, My husbands relatives have been gossiping behind my back, but they have no idea that yesterday I won...

З життя11 години ago

My Husband’s Family Chattered Behind My Back, Little Did They Know I Became a Millionaire Yesterday…

12May Tonight the house feels like a stage, and the actors all think they know my script. My motherinlaw, Margaret,...