З життя
«Так, це я: інші жінки були, але родину залишати він не планував»
То він який: у нього були інші жінки, але кидати сім’ю він не збирався
Усі подруги казали Катерині, що вона божевільна. А вона… вона й сама це добре розуміла. Та навіть з цим усвідомленням нічого не могла змінити. Її почуття до чоловіка згасли ще давно. Зникли непомітно, розчинилися між прасуванням сорочок, вечерями, недосипанням та нескінченною роботою. Колись вона летіла додому на крилах любові, а тепер йшла за інерцією — втомлена, змучена, без вогню в очах. У свої сорок років Катерина виглядала на всі п’ятдесят, і це була не перебільшена правда.
Єдиною людиною, що її справді жаліла, була… свекруха. Ганна Степанівна. Жінка з непростим характером, але з великим серцем. Тепер вона жила з Катериною та сином – приїхала до столиці з провінційного Сарн, щоб пройти лікування, якого в їхньому містечку просто не було. Її поселили у дитячій, а сама вона запропонувала допомагати з восьмирічною онукою Олесею. Дівчинку ще було рано залишати саму, а Катерина зранку до вечора пропадала у крамниці.
Чоловік… Ох, Андрій. Він поводився так, ніби з віком у його голові оселився той самий «чорт у ребро». Часто затримувався до пізньої ночі. Повертався ледве на світанку. Пах солодкими духами, пояснюючи це «новим чоловічим парфумом», хоча весь будинок віддавна знав, що у нього є хтось інший. Та й не один.
Він почав плутати імена. То назве Катерину Наталкою, то Марічкою, то Галею. І щоразу – з тим самовдоволеним прищуром, мовляв, ну й що, спіймали, і що тепер? Він навіть не ховався. Наче пишався цим. «Та який є», – читалося в його погляді.
Все могло б тривати вічно, якби одного разу о третій ночі телефон у передпокої не зависків істерично. Чергова пасія чоловіка шукала свого «котика» і з претензіями вимагала: «Де він? Чому не відповідає?» Катерину вразило не стrog; сам дзвінок, а те, як легко та жінка влізла у її дім, її ніч, її життя.
Коли Андрій приповз із похмільним виглядом на світанку, Катерина не втрималась. Його речі полетіли у коридор із такою люАле цього разу Катерина мовчки закрила двері перед його обличчям, відчуваючи, як важке каміння з душі нарешті скотилося в безодню минулого.
Heartbreaking Choice: Man Forced to Give Up His Beloved Dog Due to Rising Vet Costs
An old man had to sacrifice his dog because he couldnt afford to save him. Tears streamed down the mans...
A Man Forced to Give Up His Beloved Dog Due to Rising Vet Costs He Can No Longer Afford
An elderly man must sacrifice his dog because he cannot afford to save it. With a heavy heart, an old...
Heartbreaking Choice: Man Forced to Give Up His Beloved Dog Due to Rising Vet Costs
An old man had to sacrifice his dog because he couldnt afford to save him. Tears streamed down the mans...
The Charming Foreign Countryside Cottage
The Foreign Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a country cottage. After turning fifty, Peter felt a strong...
The Charming Foreign Countryside Cottage
The Old Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a countryside cottage. After turning fifty, Peter felt a deep...
Galina Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone gasped, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a glossy red, nearly tore into the paper—but the notary’s palm came down firmly on her hand.
Margaret Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...
The morning swam in the grey light, the coffee maker clicked, and steam slowly rose against the windowpane.
The morning swam in grey light, the coffee machine clicked, steam slowly rising against the window. I just sat there,...
Mother,” Viktor whispered softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about telling you this.
“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to tell you something for...