Connect with us

З життя

Терміновий дзвінок доньки змусив серця батьків завмерти

Published

on

Все, що вона сказала мені: “Тату, швидше спустіться з мамою до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. Від цих слів у нас з дружиною все завмерло всередині.

Забравши донечку зі школи, по дорозі вона розповідала мені, яка вона гарна учениця: була слухняною в школі та зробила все домашнє завдання у продовженій групі. Я відразу зрозумів, що вона не просто так мені це розповідає. Як я й думав, донька зупинилася, повернулася до мене й сказала: “Тату, я ж сьогодні була гарною дівчинкою. Можна я піду погуляю з Юлією? Ми на роликах покатаємося.” Я подивився в ці гарні оченятка і не міг відмовити. Адже у неї дитинство — найкраща пора життя, хай насолоджується ним, поки може.

Поки донечка каталася на роликах з подругою, ми з дружиною готували вечерю, обмінюючись новинами за день. Ми так скучили одне за одним, що не помітили, як проминули дві години. Ми ще довго сиділи б за столом, якби не зателефонувала донька. Все, що вона сказала, це: “Тату, спустіться з мамою швидко до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас все завмерло всередині від цих слів. Ми одразу все покинули і швидко полетіли на подвір’я нашого будинку.

Вийшли ми і побачили біля донечки і її подруги двох великих чоловіків. Підходячи до них, у мене була тільки одна думка: я з ними буду говорити без слів. Дружина йшла поруч і тремтіла від страху за дітей. Вона не розуміла, чого вони хочуть від дівчаток.

Підійшли до цих чоловіків, а ті дякували нашій донечці за те, що вона вихована й доброзичлива дівчинка. Коли ми підступили, вони почали говорити, які ми гарні батьки й виховали чудову донечку. В такому юному віці вона вже допомагає людям і рятує від неприємностей. Ми з дружиною були напруженими і не розуміли, що відбувається. Ми йшли сюди з думкою викликати поліцію і розбиратися з покидьками, а насправді познайомилися з добрими людьми, які дякували нам за виховання доньки.

Виявилося, що коли наші дівчатка каталися, вони побачили двох чоловіків, які вийшли з машини, і у одного з них випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов далі у справах. Донечка під’їхала на роликах, підняла гаманець і швидко наздогнала його, щоб повернути втрату. Він був дуже вдячний, адже того дня отримав заробітну плату і гаманець був повний грошима. Він почав дякувати дівчинці і намагався дати 100 гривень за допомогу. Але вона злякалася і покликала нас, бо ми вчили її ніколи не брати нічого від чужих людей.

Врешті-решт чоловік все одно дав нам ті 100 гривень на знак вдячності. Ми з дружиною вирішили віддати їх донечці, щоб вона витратила на розваги чи смаколики. Повертаючись додому всі разом, ми з дружиною були повні гордості, що виховали таку чудову дитину. У душі я був безмежно щасливий і пишався нами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − 6 =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

Незламна зв’язок дружби

Оксана закрила файл і надіслала його собі на робочу пошту. У понеділок у офісі відкриє, роздрукує, поставить печатку й здасть...

З життя45 хвилин ago

Дядя Паша: Провідник у нове життя

Дядько Павло, або Життя триває… Віталій сидів за кухонним столом, нудно дивлячись у стіну перед собою. Нічого цікавого там не...

З життя2 години ago

А от же, моя мама мені повірила!

Тато вірив у мою історію. Це сталося минулого року на Великдень. Була ніч, близько восьмої, якраз у Чистий Четвер. Я...

З життя2 години ago

Серце, що належить лише тобі

Дрібний дощик бив по обличчю, заливаючи очі. Олена йшла, мріючи швидше опинитися вдома. В голові млость, думки розпливалися, як стара,...

З життя3 години ago

Автошкола для всіх

**Щоденниковий запис** Сьогодні був один з тих днів, коли все йшло не так. Марійка припаркувала свій авто біля офісу і...

З життя3 години ago

У дверях з’явилася любов…

До мене постукало кохання… Соломія виїхала з села до Києва та вступила до університету. Після сільської школи навчання давалося важко,...

З життя4 години ago

Згенеровані спотворення

**Зіпсовані гени** Олена зайшла до квартири, поставила важкі пакети на підлогу та голосно видихнула. — Хто вдома? — гукнула в...

З життя4 години ago

Гумор та мудрість

Щоденник: – Олесю, ти скоро? Зараз прийдуть Соломія з Тарасом, – нетерпляче сказав Андрій, зазирнувши у спальню. – За хвилину....