Connect with us

З життя

Терміновий дзвінок від доньки: слова, що змусили нас завмерти

Published

on

Все, що вона мені сказала, було: “Тату, спустіться з мамою швиденько до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною все похололо всередині після цих слів доньки.

Забрав я дочку зі школи. По дорозі додому вона розповідала мені, яка вона гарна учениця: в школі була слухняна і виконала всі домашні завдання в групі подовженого дня. Я одразу зрозумів, що вона розповідає про свої успіхи не просто так. Як я й припускав, донька зупинилася, повернулася до мене і сказала: “Тату, я сьогодні була слухняною дівчинкою. Чи можна мені піти погуляти з Софійкою? Ми на роликах покатаємося.” Я глянув у ці щирі очі і не зміг відмовити. Адже у неї дитинство — найліпша пора в житті, хай насолоджується, поки може.

Поки моя дочка каталася на роликах зі своєю подругою, ми з дружиною готували вечерю і обговорювали новини, які дізналися протягом дня. Ми так скучили один за одним, що не помітили, як промайнуло вже дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, вдаючи, що готуємо, якби не зателефонувала донька. Все, що вона сказала: “Тату, спустіться з мамою швиденько до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас з дружиною все похололо всередині від цих слів. Ми одразу все покинули і поспішили на подвір’я.

Вибігаємо і бачимо біля нашої донечки і її подруги двох великих чоловіків. Дорогою до них у мене в голові була лише думка, що обійдуся без слів. Дружина йшла поруч, вся тремтіла від страху за дітей. Вона не розуміла, що їм потрібно від дівчаток.

Підійшли ми до цих чоловіків, а вони дякують нашій дочці за те, що вона така вихована і добросердна дівчинка. Коли ми підійшли ближче, вони почали казати, які ми гарні батьки, що таку чудову доньку виховали. Вона в такому юному віці вже допомагає людям і рятує від біди. Ми з дружиною стояли, не розуміючи, що відбувається, бо збиралися викликати поліцію і розбиратися з лиходіями. А виявилося, що познайомилися з добрими людьми, які дякували нам за виховання доньки.

З’ясувалося, що коли наші дівчатка гуляли, вони побачили двох чоловіків, які виходили з машини, і в одного випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов далі. А донечка під’їхала, підняла гаманець і швиденько повернула його господареві. Він був нею дуже вдячний, бо в той день отримав зарплату, і гаманець був повен грошей. Він став дякувати моїй доньці та пропонував сто гривень за допомогу. Але вона злякалася і покликала нас, бо ми вчили її не брати нічого від чужих.

Зрештою, чоловік дав нам ті сто гривень як знак вдячності. Ми зважилися віддати їх дочці, щоб витратила на свої забави чи солодощі. Повертаючись додому разом, ми з дружиною відчували гордість, що виховали таку дитину. Всередині я відчував безмежну радість і гордість за нас.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 3 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя2 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя3 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя4 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя5 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя5 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя6 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...