Connect with us

З життя

Терміновий дзвінок від доньки: слова, що змусили нас завмерти

Published

on

Все, що вона мені сказала, було: “Тату, спустіться з мамою швиденько до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною все похололо всередині після цих слів доньки.

Забрав я дочку зі школи. По дорозі додому вона розповідала мені, яка вона гарна учениця: в школі була слухняна і виконала всі домашні завдання в групі подовженого дня. Я одразу зрозумів, що вона розповідає про свої успіхи не просто так. Як я й припускав, донька зупинилася, повернулася до мене і сказала: “Тату, я сьогодні була слухняною дівчинкою. Чи можна мені піти погуляти з Софійкою? Ми на роликах покатаємося.” Я глянув у ці щирі очі і не зміг відмовити. Адже у неї дитинство — найліпша пора в житті, хай насолоджується, поки може.

Поки моя дочка каталася на роликах зі своєю подругою, ми з дружиною готували вечерю і обговорювали новини, які дізналися протягом дня. Ми так скучили один за одним, що не помітили, як промайнуло вже дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, вдаючи, що готуємо, якби не зателефонувала донька. Все, що вона сказала: “Тату, спустіться з мамою швиденько до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас з дружиною все похололо всередині від цих слів. Ми одразу все покинули і поспішили на подвір’я.

Вибігаємо і бачимо біля нашої донечки і її подруги двох великих чоловіків. Дорогою до них у мене в голові була лише думка, що обійдуся без слів. Дружина йшла поруч, вся тремтіла від страху за дітей. Вона не розуміла, що їм потрібно від дівчаток.

Підійшли ми до цих чоловіків, а вони дякують нашій дочці за те, що вона така вихована і добросердна дівчинка. Коли ми підійшли ближче, вони почали казати, які ми гарні батьки, що таку чудову доньку виховали. Вона в такому юному віці вже допомагає людям і рятує від біди. Ми з дружиною стояли, не розуміючи, що відбувається, бо збиралися викликати поліцію і розбиратися з лиходіями. А виявилося, що познайомилися з добрими людьми, які дякували нам за виховання доньки.

З’ясувалося, що коли наші дівчатка гуляли, вони побачили двох чоловіків, які виходили з машини, і в одного випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов далі. А донечка під’їхала, підняла гаманець і швиденько повернула його господареві. Він був нею дуже вдячний, бо в той день отримав зарплату, і гаманець був повен грошей. Він став дякувати моїй доньці та пропонував сто гривень за допомогу. Але вона злякалася і покликала нас, бо ми вчили її не брати нічого від чужих.

Зрештою, чоловік дав нам ті сто гривень як знак вдячності. Ми зважилися віддати їх дочці, щоб витратила на свої забави чи солодощі. Повертаючись додому разом, ми з дружиною відчували гордість, що виховали таку дитину. Всередині я відчував безмежну радість і гордість за нас.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 19 =

Також цікаво:

З життя18 хвилин ago

Дядя Паша: Кожен день – нова глава!

Тьотя Галя, або Життя триває… Сергій сидів за кухонним столом, нудно дивлячись у стіну. Нічого цікавого там не було, як...

З життя1 годину ago

Мистецтво керування автомобілем

Уроки водіння Оля припаркувала авто біля офісу й поспішила до входу. Попереду повільно йшли дві дівчини, щось обговорюючи. Перед самими...

З життя2 години ago

Останній лист

Останній лист Марічка не знала свого батька. Коли підросла і запитала маму про нього, та лише відповіла: — Хіба тобі...

З життя2 години ago

Комедійний Майстер

— Оленко, ти скоро? Зараз прийдуть Катря та Тарас, — нетерпляче промовив Олексій, зазирнувши у спальню. — Зараз. Хвилинку, —...

З життя3 години ago

Рожевий шовковий шалик

**Рожевий шарфик** Два роки тому я похоронила чоловіка. Він був на сімнадцять років старший за мене. А мені на момент...

З життя3 години ago

Підзвук долі

Дзвінок Марія пообідала, помила посуду та прилягла трохи відпочити. Чоловік поїхав на дачу до свого друга допомогти з ремонтом паркану....

З життя4 години ago

Останній лист

Останній лист Соломія ніколи не знала свого батька. Коли підросла і запитала матір про нього, та лише відповіла: — Хіба...

З життя4 години ago

Затори на шляхах

**Пробка** Автомобілі стояли нерухомо, щільно вишикувавшись у ряд. Ні вперед, ні назад — жодного руху вже півгодини. Вікна підняті, адже...