Connect with us

З життя

Терзающая ревность: как узнать, что жена мне изменяет?

Published

on

Изнуряющая ревность: верна ли моя жена? Или я её теряю…

Меня зовут Алексей, и я обращаюсь к вам, потому что, возможно, кто-то из вас тоже через это прошёл. Я не ищу ни жалости, ни осуждения — мне просто нужно выговориться. Потому как у меня уже нет сил молчать. Я больше не справляюсь с этим в одиночку.

Мою жену зовут Наталья. Мы вместе уже почти шестнадцать лет, и пятнадцать из них мы женаты. У нас двое детей — сын и дочь. Наш дом в Подмосковье, стабильная работа, иногда выбираемся к морю — всё как у всех. Со стороны мы кажемся счастливой семьёй. Но ночами я не могу уснуть. Меня душит… ревность.

Я всё ещё люблю Наталью, как в день нашей свадьбы. Возможно, даже сильнее. Потому что теперь я знаю её настоящую: в обыденности, в сложные моменты. Я видел её утомлённой, больной, разбитой, расстроенной — и всё равно считаю её самой прекрасной женщиной на свете. Иногда, когда она собирается на работу, я не могу оторвать взгляд: как она выбирает серёжки, приглаживает юбку. Я счастлив быть её мужем. Каждое утро я подаю ей кофе и оставляю записки на зеркале.

Но именно из-за этой любви я буквально изнутри сгораю. Я боюсь. Боюсь её потерять. Боюсь, что однажды она вернётся не ко мне. Что кто-то другой сделает её счастливой, как когда-то я.

Мои страхи не беспочвенны. Я слышу рассказы коллег на работе: как они ездят с «девочками» в командировки, как их жёны ничего не подозревают. Всё скрыть легко. Один из коллег даже сказал мне: «Ты действительно думаешь, что твоя жена верная? Сейчас таких нет…»

После таких разговоров я стал замечать мелочи. Раньше Наталья часами оставалась в пижаме, а теперь наносит макияж даже перед походом в магазин. Она приходила домой в шесть вечера, но теперь часто задерживается из-за «нового проекта». Ранее делилась всем, а теперь коротко: «Всё нормально». Всегда любила порядок, но теперь в гардеробе появились новые платья, не для работы. Новой парфюм. Или я себе это выдумываю?

Порой ловлю себя на мысли проверить её телефон, установить GPS на машину. Или позвонить в офис и убедиться, что она на месте. Вдруг подъехать, как бы случайно. Постоять у входа, посмотреть, кто её коллеги. Не один ли и тот же мужчина рядом? Некоторая манера поведения… Но потом останавливаюсь — а вдруг она заметит? Вдруг я ошибаюсь? Как я объясню своё поведение?

Эти мысли пожирают меня. Каждый вечер я жду, прислушиваясь к шагам за дверью. Каждое опоздание кажется смертельным ударом. Я не могу прямо спросить её — боюсь услышать правду. А если она ответит «нет» — поверю ли?

Я больше себя не узнаю. Раньше я был уверенным мужчиной. Никогда не следил, не устраивал сцены. Но теперь разрываюсь между любовью и паранойей. Я не хочу разрушить наш брак подозрительностью. Но и жить в неведении тоже больше не могу.

Я понимаю, ревность — это болезнь. Но что делать, если она запущена? Искренне не хочу её терять. Хочу быть с ней, просыпаться рядом, расти и стареть вместе. Хочу научиться доверять. Но не знаю как.

Если ты, читающий это, тоже когда-то чувствовал, что почва уходит из-под ног, — скажи, что мне делать? Стоит ли честно поговорить, согласившись на возможную боль? Или просто молчать, надеясь, что буря пройдёт?

Я устал жить в этом страхе. Я утопаю в своей ревности. И не вижу пути обратно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × три =

Також цікаво:

З життя5 хвилин ago

Сама жінка з причепом

Самотня жінка з причепом Наталя сама виховувала сина. Чоловік пішов від неї більше десяти років тому. Весь цей час він...

З життя6 хвилин ago

Зателефонуйте, будь ласка!

Ранком Олену переслідувало передчуття, що щось станеться. Хоча все важливе вже давно відбулося. І кохання, і родина, а тепер вона...

З життя1 годину ago

На хвилі почуттів

Йшла з серцем замість голови Соломія вийшла з кабінету, побачила, що під’їхав ліфт, і люди почали заходити всередину. — Почекайте!...

З життя1 годину ago

Жінка у віці близько сімдцяти років зайшла до магазину одягу.

Жінка літ сімдесяти зайшла до магазину одягу. Вона була в потертій одежі, з розкуйовдженим волоссям і стоптаними сандалями. У руці...

З життя2 години ago

Перемога над смертю

Оксана відкрила очі. Годинник на стіні показував пів на восьму ранку. Поруч висіло фото чоловіка з чорною стрічкою в кутку....

З життя2 години ago

Кожна ніч під місяцем: таємниці мішка з борошном, що рятував життя

Голод гриз їх немилосердно, але щоніч він, при світлі місяця, ховав мішок борошна, який врятував їхні життя. Мене звати Лілія...

З життя3 години ago

Шлях долі

**Доля** – Сьогодні розмовляла з Оленою. Уяви, Андрій знову загуляв, – промовила Наталка, коли по телевізору почалася реклама, перервавши черговий...

З життя4 години ago

«Незламна дружба на все часи»

**«Андрійко й Сережа — друзі навіки»** Сережа розбирав робочі питання з колегами у своєму кабінеті, коли на столі завибрирував телефон....