Connect with us

З життя

Тривале чекання

Published

on

**Очікування**

На останньому курсі університету Яринці зробив пропозицію Максим, з яким вони зустрічалися близько року. Мріяли про сімейне життя, як і багато майбутніх молодят. Дівчині здавалося, що вона найщасливіша виходить заміж по любові. Вона завжди памятала слова своєї бабусі:

Онучко, заміж треба виходити по любові, повір мені, я прожила життя й знаю, про що кажу. І не віри у всі ці прислівя: «звикнеш полюбиш». Не полюбиш

Ярина любила Максима й була впевнена, що він теж її кохає. Тому без вагань погодилася.

Оленко, ти будеш у мене свідком на весіллі, звернулася вона до найкращої подруги, з якою жили в одній кімнаті гуртожитку.

Звичайно, а хто ж ще, відповіла та.

Але вже на третій день Ярина отримала такий удар, що ледве прийшла до тями. Вона застала свого нареченого Максима й Оленку в навчальній кімнаті, та ще й у такому непривабливому вигляді.

Кращого місця не знайшли, різко кинула вона й вибігла з кімнати в сльозах.

Потім Максим благав прощення, лепетів:

Яринко, ти не так зрозуміла, це зовсім не те, про що ти думаєш

Усе мені зрозуміло, Максе. Я більше не хочу мати з тобою справ, а тим паче заміж. Ти зрадник, і цим усе сказано. А моя колишня подруга нічим не краща. Ви два чоботи пара. Ось і одружуйтесь на здоровя.

Після такої зради Ярина остаточно розчарувалася в чоловіках. Вона проаналізувала все й вирішила більше не віритиме їм ніколи. Буде морочити їм голови, як вони їй, просто користуватиметься ними.

Хоч це й цинічно, думала вона, але я більше не хочу бути обдуреною й отримувати стрес.

Максим із Оленкою одружилися, вона відразу завагітніла. Ярина після закінчення університету залишилася в тому ж місті, влаштувалася на роботу, і виявилося, що колишній Макс працює в тому ж офісі, лише в іншому відділі. Іноді вони перетинались.

Першим заговорив Максим:

Привіт, буває ж таке, працюємо в одному офісі. Ну, як ти? Як справи?

Привіт, у мене все чудово, весело відповіла Ярина, вирішивши, що нізащо не покаже, як боліє. А ти як?

Ну, як? Я молодий тато, Оленка донечку народила.

Вітаю, промовила Ярина й, посилаючись на справи, пішла.

На корпоративі Максим, трохи випивши, не відходив від неї, і вона без особливих зусиль повернула його. Але після його зізнань про те, як сумує без неї й як памятає їхню любов, вона його відшила. А потім ще й розповіла його дружині про їхні зустрічі.

Вона, звичайно, розуміла, що це була помста, але навіть не шкодувала. Ярина зустрічалася з хлопцями, але заміж не збиралася. Як тільки починалися розмови про серйозні стосунки припиняла все.

В офісі зявився новий колега начальник відділу Артем. Майже відразу почав проявляти до неї увагу.

Ну, Яринко, тримайся, Артем серйозно запав на тебе, сміялися колеги.

Подивимося, вирішила вона.

Згодом він справді закохався, запрошував у кафе, вона навіть пару разів погодилася. Але далі не йшла, тримала дистанцію.

Яринко, раптом сказала їй подруга й колега Настя, ти ж знаєш, що в нашого Артема дружина й четверо дітей?

Ні, не знала. Невже четверо? здивувалася Ярина.

Так. Мені Оксана з кадрів сказала. Попросила тебе попередити. В офісі всі знають, що він до тебе лізе. Тобі це потрібно потім із багатодітною мамою розбиратися? Все одно тебе обвинуватять.

Дякую, Настю. Я й не збиралася нікого відбивати. Він мені й не подобається особливо, просто морочу йому голову з помсти до чоловіків.

Після цього Артем більше не підходив. А коли спробував запросити на вечерю, вона відповіла:

Ні, Артеме, дякую. Мене мучить сумління твої діти не винні, що в них такий легковажний тато.

Він був шокований, думав, ніхто не знає про його сімю, але більше не наважувався.

Так минуло кілька років, а Ярина так і не почала серйозно ставитися до чоловіків. Вірніше не довіряла. Їй здавалося, що кожен із них намагається її обдурити. Вона не вірила в любов і думала, що сама вже не зможе кохати.

Колись мене зрадив коханий чоловік, і я вирішила більше ні для кого не буду жертвою. Краще сама стану мисливицею, так простіше жити.

Так і жила. Їй уже тридцять два. Вона гарна, цікава й успішна жінка, але не одружена. Особливо коли їй траплялися одружені чоловіки морочила їм голови, тримаючи дистанцію. Вона спостерігала, наскільки деякі з них були цинічними до своїх дружин. Такі вмілі у брехні й безпринципні у зрадах. Ярина швидко розчаровувалася.

Вона вже три роки працювала в іншому офісі й тут познайомилася з Олегом. Привітний, симпатичний, трохи сумний, ненавязливий, уважний. Вони часто обідали разом, і Ярина бачила, що він

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять + сімнадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

The courtroom was so silent you could hear the flicker of paper turning.

The courtroom was silent, the only sound the faint shuffle of paper against mahogany. High upon her bench, Judge Margaret...

З життя3 години ago

The Housekeeper in the Kitchen

The scullery sat just off the grand hall, within earshot of the violins but tucked far enough away to remind...

З життя5 години ago

The airport bustled with its usual rush, just like any ordinary day.

The airport bustled like any other day in London Heathrow. Suitcases rumbling along. Metal detector whirring. Plastic trays gliding down...

З життя8 години ago

The café pulsed with that delicate midday quiet—a fleeting calm that seemed both precious and borrowed.

The café dozed in that peculiar lull of lunchtime the sort of hush that feels borrowed and ready to be...

З життя14 години ago

The young girl had already made up her mind: she’d rather be called a thief than watch the baby spend another night in tears.

The little girl had already made up her mindshed rather be called a thief than watch the baby cry himself...

З життя14 години ago

She’d cleaned his office for years… Then she stunned the entire board by firing him on the spot

Eleanor arrived at Bainbridge & Collingwood every morning at 5:47 a.m. Not because she was required to. She simply liked...

З життя17 години ago

The garden seemed far too tranquil for any falsehoods to linger.

The garden was far too serene for a lie. The last rays of sunlight filtered gently through the branches above,...

З життя19 години ago

She Looked as if Rainclouds Had Been Following Her Every Step for Days

The woman looked as if shed been caught in a storm that hadnt let up for days. Her grey jumper...