Connect with us

З життя

Ти справжній чоловік чи ні?

Published

on

Давно то було…

— Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса, штовхаючи його ліктем. — Чуєш, як вони ревуть? Іди розберись!

— Оксанко, я так добре спав… Завтра в рейс, — пробурмотів він сонно. — Заспокоються скоро, дай поспати.

Та ледве він збирався повернутися на бік і знову поринути у сон, як дружина різко штовхнула його:

— Чоловік ти чи хто? — прошипіла вона. — Іди скажи цим дурням, аби замовкли! Завтра в мене зустріч з подругами. Прийде Олеся і знов хвалитиметься, що губи «накачала» та ніс «підправила». А я що? Прийду з опухлим обличчям? Їй уже тридцять, а жодної зморшки!

— Та в неї чоловік — пластичний хірург, а не водій фури, Оксанко, — намагався заспокоїти її Тарас. — А ти в мене і так красуня. До того ж, ти постійно в салонах — майже прописалась там.

Та Оксана розлютилася ще більше. Вона сіла на ліжку і злісно глянула на нього:

— Ти знущаєшся? Кілька разів на тиждень до косметолога — це, по-твоєму, розкіш? Я теж хочу такі губи й ніс! А шуба? Коли ти мені норкову купиш, га?

— Та я ж нещодавно іпотеку за твою квартиру закрив, яку ти до шлюбу купила, ще й кредит за авто віддавати. Домовлялися ж: спочатку машина, потім шуба. Чого так розігралась?

— А мамі своїй пуховик купив! — не відступала Оксана.

— У неї тоді всі гроші на ліки пішли, пенсія мала. Та й не такий дорогий той пуховик був.

Тарас хотів обняти дружину, але вона була переповнена злостю.

— Шубу купити не можеш, пластику оплатити не можеш, то хоча б зроби так, щоб я виспалась! Іди й заспокой цих недоросликів!

Тарас зрозумів, що спокою не буде, і, відчуваючи якусь провину, почав одягатись.

…Ще п’ять років тому ніхто з друзів Тараса не повірив би, що він одружується зі своєю зарозумілою однокласницею Оксаною. Хоч він і закохався в неї ще з дев’ятого класу, дівчина ніколи не відповідала взаємністю, обираючи хлопців кращих і багатших. Навіть коли він закінчив технікум і знайшА коли Тарас згодом повністю одужав і одружився з Полею, зрозумів, що справжнє щастя — це не розкіш, а тиха радість поряд із людиною, яка любить тебе таким, який ти є.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + вісімнадцять =

Також цікаво:

З життя20 хвилин ago

Навіщо зупинився? Міг би просто пройти повз…

І навіщо озирнувся? Пройшов би повз… Коли ми приймаємо рішення, ми переконуємо себе, що робимо правильно, шукаємо виправдання. Спочатку ще...

З життя30 хвилин ago

Зла бабуся

У старому будинку у Києві Марія Степанівна сиділа на лавочці біля під’їзду, коли побачила, як зупинилося таксі. З машини вийшла...

З життя1 годину ago

Мамо, якщо ти не підтримаєш мій вибір, я зникну назавжди.

“Мам, якщо ти не приймеш мого вибору, я піду. Назавжди… Ярослав увійшов у вагон приміської електрички і оглянувся. Вільних місць...

З життя2 години ago

Не підводь мене

Отець у Оленки був дуже строгим. Навіть мама його лякалася, боялася зайвого слова сказати. А от із чужими дітьми поводився...

З життя3 години ago

Разом у мандрівці

Колись давно Марічка завжди була самостійною та слухняною дитиною. Батьки пропадали на роботі, а вона поверталася зі школи, гріла борщ,...

З життя4 години ago

Зміни на краще: я обіцяю!

Оттепер усе буде інакше. Обіцяю… Робочий день добігав кінця. До закриття магазину залишалось ще хвилин двадцять. У такий час покупці...

З життя5 години ago

Все спроби пояснити, доню…

Треба тобі все пояснити, доню… — Смачного! — промовила Марія, сідаючи за стіл. У кожного в родині було своє улюблене...

З життя7 години ago

Відкриття долі…

Доля… Соломія Кінець травня, а друга тиждень тримає спека. Соломія сіла у автобус і одразу пошкодувала. Годин пік – народу,...