Connect with us

З життя

Тиша, що нагадує про гуле життя: як дрібниці руйнують родини

Published

on

Ой, онучі мої, слухайте бабусю Хоча й кажуть, що в будинку для літніх тихо, але для мене ця тиша нагадує, як колись шуміло життя навколо. І знаєте, що найяскравіше в памяті? Не свята, не подарунки, а оті дурниці, через які сімї розпадаються.

Було в мене знайоме подружжя Ганна Степанівна та її син, Богданко. Жили вони спокійно, поки він не привів додому одну дівчину. Звали її Соломія. Гарненька, нафарбована, нігті як кігті, але біда до роботи чи господарства в неї таланту не було.

Ганна Степанівна ще з першого погляду головою похитала каже мені:
Щось ця панночка мені не подобається.

І недаремно. Бо коли Соломія вперше взялася за посуд скоріше розмазала жир, ніж вимила. І ще й сміливо заявила:
Я не буду руки псувати, це не моє.

А свекруха їй у відповідь:
І прибирати за тобою я не збираюся. Мий, бо це не готель!

А та лише плечима знизала. Ну, думаю, довго так не триватиме. Але Богданко стояв на своєму:
Я її кохаю! Одружуся!

Ганна Степанівна його й так, і сяк переконувала даремно. За два місяці весілля справили, а ще через тиждень ключі від квартири молодим віддали.

Та радість була недовгою. Якось завітала до них, а там Господи, онучі, такий безлад, що й світ не милий! Купи пилу, брудний посуд у раковині, речі розкидані. А Соломія, замість прибрати, сидить, ніготь підпилює і каже:
Я знаходжу себе. Робота мене знайде, коли прийде час.

А свекруха їй у відповідь:
Не робота тебе знайде, а судові пристави, коли Богдана за борги візьмуть!

Бо вже два кредити на ньому висіли, а третій узяв на її хотіння. А Соломія, уявіть, ще й машину захотіла.
Навіщо? питає свекруха.
Щоб до роботи їздити, з авто ж інше ставлення! гордо відповідає.

І так вони перекидалися словами, аж поки Ганна Степанівна, витерши пил зі столу, не сказала:
Я свого сина знаю. Довго ти тут не протримаєшся.

А та їй у спину:
Він мене любить!

А свекруха вже твердо вирішила більше ні копійки на їхні примхи не дасть. І не помилилася: за місяць Богдан прибіг не за машиною, а просити, щоб мати кредит на себе оформила.
Для нас, мамо! Я сам віддаватиму! благає.

А вона йому:
Я знаю, кому ти ту машину обіцяв. Але за мій рахунок ніколи.

Пішов він похнюплений, сказав Соломії, що грошей не буде. А вона як завере́щить! Скандал підняла, наче кінець світу настав.

От тут Богдан і не витримав. Зібрав речі тієї красуні та виставив за двері. І подав на розлучення.

Отак, діточки, буває: здається, любов навіки, а воно як дим розвіється. Бо кохання це не лак для нігтів, без праці та поваги воно швидко розсипається.

Хочете, розповім, як вони потім жили? Бо й це теж історія з уроком

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + дев'ять =

Також цікаво:

З життя4 хвилини ago

The Fairy Godmother By Year Six, it was clear that Lisa Goodwin was destined to become a wonderful …

The Fairy By the time I was in Year 6, it was already obvious that Lizzie Brookes would make an...

З життя5 хвилин ago

I Told My Husband to Invite His Mother Over for Dinner—Little Did I Know I’d Leave My Own Home That …

Saturday, 8th June Today is the day I realised not every house is truly a home, and sometimes, the greatest...

З життя1 годину ago

I’m 27 and living in a home where I constantly apologise for simply existing – and the worst part is…

Im twenty-seven, living in a house where every day I apologise for simply existing, and the worst partmy husband calls...

З життя1 годину ago

“The Further Apart, the Closer at Heart… ‘You know what, my dear grandson? If I’m such a problem…

The Further Away, the Closer I Feel… “You know what, my dear grandson! If Im truly that much of a...

З життя2 години ago

From Bad Luck to Best Friends: How a Hapless Kitten Named Clumsy and a Hopelessly Unlucky Chihuahua …

My wife is driving our dog to the vet, and shes beginning to suspect shes made a terrible mistake. Now,...

З життя2 години ago

I don’t know how to write this without it sounding like cheap drama, but this is truly the boldest t…

I’m not quite sure how to tell this story without it sounding like some cheap melodrama, but what happened remains...

З життя3 години ago

A Little Girl Walked into a London Café: Hungry and Alone, She Reached for Leftovers—But What the Wa…

So picture this: theres this little girl named Sophie, shes eight, and honestly, shes been through quite a bit for...

З життя3 години ago

Sitting on the Kitchen Floor Staring at a Keychain That Feels Foreign: Yesterday, It Was My Car. Tod…

Sitting on the kitchen floor, I stared at a keyring as though it belonged to someone else. Only yesterday, it...