Connect with us

Життя

Завагiтнiла від майбутньoгo зятя… Нe знаю й щo рoбити!

Avatar photo

Published

on

Я одна виховую доньку, мені 37, доньці 18. Сьогодні вона студентка, я не розумію, як так швидко минув час, коли вона встигла вирости. Мені було самотньо, адже раніше ми кожен день були разом, спілкувалися, гуляли і розмовляли про все.

Нещодавно дочка повідомила, що зустріла хлопця. Я була дуже рада за неї, сказала, щоб приводила його додому, познайомиться. Вона привела. Єгор був дуже симпатичний і не по роках розумний. Ми розмовляли всю ніч, потім я сказала дочці, що вона зробила гідний вибір.

Вони зустрічалися, я раділа, але до сих пір відчувала себе самотньо. Думала, що мені вже скоро сорок і життя особисте закінчиться. А потім подумала, чому вже, адже ще 37, і у мене все попереду. Стала чепуритися, частіше виходити з подругами в кафе і клуби. Але вci, кого я зустрічала, хотіли відносин на один день, а мені цього не треба було.

Одного разу дочка прийшла з вулиці в поганому настрої, запитала, що трапилося вона сказала, що посварилася з Єгором. І навідріз відмовилася говорити на цю тему. Каже, що більше з ним ніколи не буде. Я не в курсі, що у них сталося, але розуміла, що цей хлопець дуже хороший.

Через кілька днів Єгор прийшов до нас додому сам, бо донька трубку не брала. А вона в цей час кудись втекла з подругами. Я покликала хлопця попити чай, може прийде блудна дочка і вони поговорять. Ми сиділи, розмовляли, а потім, не знаю як, але ми почали цілуватися, і все закінчилося в спальні. Вранці парубок дуже бентежився, нічого не сказав, пішов.

А через кілька днів знову прийшов, і дочки знову не було вдома. Чи то спеціально, то чи так вийшло. Так у нас тривало три тижні. Дочка ні в яку не хотіла його прощати. А тут раптом заявила, що зрозуміла, що краще Єгора їй нікого не знайти. Я сказала йому, що потрібно повернутися до моєї дочки і зробити її щасливою. Він був згоден. Вже на наступний день вони радісно щебетали на кухні.

У якийсь момент я відчула, що мені погано, все болить. Вирішила сходити в лікарню, а лікар там мене приголомшив. Він сказав, що я вагітна. Я була в шоці. А потім згадала, що мій чоловік, який загинув дуже рано мріяв про двох дітей. Я вирішила залишити цю дитину. У мене за останні 7 років не було жодного чоловіка, тому я точно знала, хто батько цієї дитини.

Доньку потрібно було якось підготувати, я розповіла їй, що у мене з’явився коханець. Як вона була за мене рада. Але я тут же її припинила, сказала, що ми спілкувалися всього три тижні, і він пішов. Єгор був разом з нами, і все розумів.

Я сказала доньці, що у мене є ще одна новина, вони обидва напружилися. І я їм розповіла про вагітність. Дочка була в шоці, а по очах хлопця я побачила, що він все зрозумів. Але я нічого не могла сказати ні йому, ні кому більше.

Дочка з Єгором готуються до весілля, а у мене росте живіт. Що робити не знаю. Але нічого не кажу. З Єгором ми більше не спілкуємося, тому що я люблю свою дочку і вболіваю за її щастя.

Мене хвилює лише одне, коли народиться дитина, буде вже нічого не приховати. Ходжу до церкви, молюся, щоб дочка або синочок був схожий на мене.

Але не впевнена, що це трапиться, тому що я біленька, а Єгор з чорним волоссям і карими очима. Думаю, що його порода переб’є. Що тоді буде не знаю. Останнім часом я взагалі нічого не знаю, боюся, а поруч нікого немає.

Нещодавно, коли донька була на навчанні, він прийшов. Я не змогла встояти перед його чарівністю і здалася. Потім я йому все розповіла, але сказала, що ми можемо жити всі разом, тільки, щоб дочка нічого не знала.

Знаю, що веду себе неправильно, але люблю їх обох, що робити. Єгор пообіцяв мовчати. А сам чекає цю дитину.

Ходжу на останніх місяцях, Єгорка у всьому допомагає, а дочка здивована, з чого така ввічливість. Я його ні про що не прошу, він все робить сам. Мені здається, що дочку це бісить. Боюся, що хлопець не витримає і все розповість. Що тоді буде. Боюся втратити дочку.

Розумію, що вагітні стають дуже сентиментальними і боязкими, саме це зараз зі мною і відбувається. Не хочу заважати щастю дочки. Якщо потрібно буде, то я зовсім відійду, щоб не нагнітати. Але це буде потім, зараз потрібно дочекатися пологів, а там видно буде.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + сімнадцять =

Також цікаво:

З життя40 хвилин ago

Моя рідна душа

Моя крихітка Оксана обожувала свого сина, дуже ним пишалася. Іноді дивувалася, що цей гарний двадцятичотирирічний чоловік — її власна дитина....

З життя2 години ago

На шляху до мрії

— Богдане, ну що в тебе не так? Ти подивись — українська мова — двійка, алгебра — кол, а з...

З життя2 години ago

Три листи без адресата

Три листи без зворотної адреси Тихо було, ані вітерка, ані шелесту листя, ані співу птахів — наче сама природа завмерла...

З життя3 години ago

Все через тебе

— Олена Миколаївно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Софійки чіплявся. — Що значить — чіплявся? Марічко,...

З життя3 години ago

Тайна загадкової картини

Тайemничий образ Соломія сиділа на задньому сидінні авто й дивилася у вікно. Настрій у неї був піднесений, немов перед святом...

З життя4 години ago

Шкідлива бабуся

Зла бабуся Маріанна вийшла з таксі і чекала, доки з машини вилізе маленька Олеся. — Дякую, — подякувала водієві Маріанна,...

З життя4 години ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Не звертайтеся так до мене. Мене звуть Олег. — Олежку… Сину!...

З життя5 години ago

Ти справжній чоловік чи ні?

Давно то було… — Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса,...