З життя
Віддай мені сина, і я виконую будь-яке твоє бажання” – прошептала в останніх силах жінка.
**Щоденниковий запис**
«Будь ласка, поверни мені сина. Я дам тобі все, що забажаєш», — прошепотіла Наталка, витираючи сльози.
«Та не зникне твій батько. Йому всього сорок три. Думаєш, вічно буде оплакувати твою матір? Як би не так! За статистикою, самотніх жінок більше, ніж чоловіків. Рано чи пізно якась візьметься за нього. Тож поїдем до Києва, не перешкоджай батькові влаштувати особисте життя. Хіба хочеш, щоб він до кінця днів був самотнім?»
Жили вони в невеличкому містечку під Києвом. Коли дівчата закінчували десятий клас, мама Наталки потрапила під машину. Батько з дочкою важко переживали втрату. На Наталку звалилися всі домашні клопоти, але вона все встигала — не закинула навчання й добре здала ЗНО.
Олена завжди мріяла втекти з провінції до столиці й умовляла Наталку поїхати разом.
«Батько досі не може змиритися зі смертю мами. А якщо й я його покину? Ні, я не залишу його самого», — стояла на своєму Наталка.
«Та ну тебе! Він же ще молодий. Невже думаєш, буде до кінця днів сумні пісні співати? От побачиш — скоро якась жінка його візьме в руки. Тож поїдемо, не заважай йому. Чи хочеш, щоб він так і залишився сам?»
Жорстокі слова подруги болісно вкололи Наталку. Але в них була правда. Тож вона все ж поговорила з батьком.
«Їдь, доню. Не бійся, я впораюся. Київ же не за горами. Не сподобається — завжди повернешся. Тут тобі робити нічого».
І Наталка поїхала з Оленою до Києва. Вчилася добре, могла вступити до університету. Але Олені таке не світило — у неї бали були посередні. Наталка не хотіла кидати подругу. За компанію вступила з нею до педагогічного коледжу. Пізніше можна буде вчитися заочно. Жили вони разом у гуртожитку.
Спершу Наталка кожні вихідні їздила додому до батька. Але після Нового року помітила зміни: батько став веселішим, охайним, а в холодильнику з’явилися домашні страви. «Невже сам готував?»
Батько, ніяково посміхаючись, зізнався, що це сусідка Ганна приносить їжу, ну і взагалі… Наталка заспокоїла його, сказала, що не проти, навіть радийНаталка щільно обняла Ваню і, дивлячись у вічну далечінь, усміхнулась — вона знала, що ніхто вже не відбере у неї її дитину.
When I Retired, I Moved from a Three-Bedroom Flat to a Studio: Not Once Have I Regretted My Decision
When I retired, I found myself rattling around in a large two-bedroom flat all on my own. Loads of pensioners...
“I’m Not Your Free Canteen!” exclaimed Mum as she greeted her children at the door
Im not your free café! Thats what Mum said as she greeted us on the doorstep. Margaret Bennett had finally...
Helena Was Warned That He Was Harsh and Unyielding and That She Should Stay Away From Him—But She Had a Clever Plan in Mind
Richard is a forty-year-old man who has never been married. Several years back, he was the envy of all the...
Yes, the flat may be small, but we will still buy your cousin a bed.
Honestly, anyone who works full-time will totally get this feeling: that moment when the doorbell goes off on your one...
At a Certain Point, a Woman Reached the Limit Where Her Husband’s Behaviour Became Too Painful, and She Spoke Honestly to Him About It—He Was Completely Taken Aback
Rebecca was late for work that day, though David scarcely seemed to noticefor he always carried himself as if the...
The Father-in-Law Deliberately Tested His Son-in-Law to See If He Was a Worthy Husband for His Daughter
My friends always said that I was terribly unlucky with my wife, though even worse so with her parents. My...
Relatives from the Countryside Arrived for a Week-Long Visit—Five of Them in Our One-Bedroom Flat, and I Greeted Them Covered in Green Spots—Like I Had Chickenpox
Relatives from the countryside turned up to stay with usthere were five of themall hoping to squeeze into our one-bedroom...
When My Son Made Me Wait Outside the Door, Everyone Fell Silent
When my son made me wait at the front door, everyone fell silent. I’d arrived with a bag of fresh...