З життя
Віддай мені сина, і я виконую будь-яке твоє бажання” – прошептала в останніх силах жінка.
**Щоденниковий запис**
«Будь ласка, поверни мені сина. Я дам тобі все, що забажаєш», — прошепотіла Наталка, витираючи сльози.
«Та не зникне твій батько. Йому всього сорок три. Думаєш, вічно буде оплакувати твою матір? Як би не так! За статистикою, самотніх жінок більше, ніж чоловіків. Рано чи пізно якась візьметься за нього. Тож поїдем до Києва, не перешкоджай батькові влаштувати особисте життя. Хіба хочеш, щоб він до кінця днів був самотнім?»
Жили вони в невеличкому містечку під Києвом. Коли дівчата закінчували десятий клас, мама Наталки потрапила під машину. Батько з дочкою важко переживали втрату. На Наталку звалилися всі домашні клопоти, але вона все встигала — не закинула навчання й добре здала ЗНО.
Олена завжди мріяла втекти з провінції до столиці й умовляла Наталку поїхати разом.
«Батько досі не може змиритися зі смертю мами. А якщо й я його покину? Ні, я не залишу його самого», — стояла на своєму Наталка.
«Та ну тебе! Він же ще молодий. Невже думаєш, буде до кінця днів сумні пісні співати? От побачиш — скоро якась жінка його візьме в руки. Тож поїдемо, не заважай йому. Чи хочеш, щоб він так і залишився сам?»
Жорстокі слова подруги болісно вкололи Наталку. Але в них була правда. Тож вона все ж поговорила з батьком.
«Їдь, доню. Не бійся, я впораюся. Київ же не за горами. Не сподобається — завжди повернешся. Тут тобі робити нічого».
І Наталка поїхала з Оленою до Києва. Вчилася добре, могла вступити до університету. Але Олені таке не світило — у неї бали були посередні. Наталка не хотіла кидати подругу. За компанію вступила з нею до педагогічного коледжу. Пізніше можна буде вчитися заочно. Жили вони разом у гуртожитку.
Спершу Наталка кожні вихідні їздила додому до батька. Але після Нового року помітила зміни: батько став веселішим, охайним, а в холодильнику з’явилися домашні страви. «Невже сам готував?»
Батько, ніяково посміхаючись, зізнався, що це сусідка Ганна приносить їжу, ну і взагалі… Наталка заспокоїла його, сказала, що не проти, навіть радийНаталка щільно обняла Ваню і, дивлячись у вічну далечінь, усміхнулась — вона знала, що ніхто вже не відбере у неї її дитину.
“Gran, Oh Gran!” shouted Matthew. “Who gave you permission to keep a wolf in the village?”
Gran! Gran, who said you could keep a wolf in the village? bellowed Matthew as he strode up the cracked...
Why I Refuse to Live with My Daughter’s Family: The Real Reasons Behind My Decision
I dont want to live with my daughters familyand Ill tell you why. My daughter and her family suddenly found...
I’m twenty-nine years old. Maybe I’m the most naive woman in the world, because until recently I thought everything in my family was just fine. And I couldn’t have been more wrong.
I am twenty-nine years old. Perhaps Im the most naive woman in the world, because up until recently, I truly...
I cleaned the house, got dressed, set the table, but no one came. Still, I waited for my daughter and son-in-law until the very end.
When Alice was six years old, my wife passed away. From that moment on, nothing was ever the same. At...
I’m twenty-nine years old. Perhaps I’m the most naïve woman in the world, because until recently I thought everything was fine in my family. And I was completely wrong in my belief.
Im twenty-nine. Perhaps Im the most naïve woman in Britain, since until recently, I thought everything in my family was...
We Left Our London Flat to Our Son and Moved to the Countryside—He Moved in with His Mother-in-Law a…
So, you know, my husband and I ended up handing over our flat to our son and moving out to...
Rita Visits Her Best Friend Pauline’s Flat on New Year’s Eve to Water the Plants and Feed Her Pet To…
So, you wont believe what happened to Alice the other New Years Eve. Shed agreed to pop round to her...
The Next Day, Our Neighbour Was Leaning Over Our Fence Again. My Wife Told Her We Had a Lot of Work …
The next day, our neighbour was once again hanging over our garden fence. My wife strolled over to her and...