Connect with us

З життя

Він вигнав нас з дітьми, але доля відкрила мені новий шлях

Published

on

Він вигнав нас із дітьми на вулицю — але доля подарувала мені нове життя”

“Поміняв дружину з дітьми на коханку і тепер жадаєш, щоб ми жили без дому?” — ці слова Віри ще довго відлунювали в свідомості Олексія, коли він згадував її історію. Того вечора на вечірці він ледве дихав і вийшов на свіжий морозний вітер. Там, біля кафе, до нього підбіг замурзаний хлопчина у подертих штанях. Один з друзів Олексія жестом показав йому йти геть — “йди, попрошайко!” — але Олексій раптом завагався. Щось у цьому хлопчику, в його великих очах, зворушило його до глибини душі.

— Їж, Максиме, я ще куплю, якщо що,— сказав Олексій, запрошуючи хлопчика за стіл у кафе. Хлопчик з’їв половину і попросив залишок забрати з собою. — Розкажи, що у вас сталося? — запитав тихо Олексій, дивлячись на худорляві руки, що дрижали від холоду. — Мені дев’ять, у мене є мама й сестричка Оленка. Вона хвора, мама всі гроші на ліки витрачає, на їжу майже нема,— відповів Максим, втупившись у підлогу. Олексій підвівся: — Підемо, я винагороджу тебе за відвертість.

Шлях до старого гуртожитку пролягав через район, про який містом ходили чутки з острахом. Двері відчинила втомлена, але гарна жінка. — Він щось накоїв? Вибачте… — почала вона, але Олексій перебив: — Ні, я тут, щоб допомогти. Віра провела його у тісну кімнатеньку. На ліжечку лежала маленька дівчинка, кашляла і плакала про воду. Їй було не більше чотирьох. Олексій сів, слухаючи, як життя зламало цю жінку, і відчув, як серце наповнює гнів.

— Ми з чоловіком зі школи були разом, — розповіла Віра, стримуючи сльози. — Народився Максим, він сказав: “Не турбуйся, я все забезпечу”. Я слухалася, виховували дітей, а потім з’явилась інша. Він вигнав нас із хати, кричав: “Йдіть геть!” Я благала — хоча б заради дітей подумай, але дарма. Влаштувалася двірником, дали цю кімнату. Грошей вистачало на їжу, а коли Оленка захворіла, все пішло на ліки. Максим став просити у людей. — Вона кинула погляд на продукти, що приніс Олексій: — Я поверну все до останньої копійки! — Не потрібно,— відмахнувся він.

Наступного дня Олексій прийшов з лікарем. Оленка видужала. Він приходив ще не раз, приносив смаколики, грався з малюками. Згодом зрозумів: закохався. Але правда відкрилася пізніше. Якось увечері Віра зізналася: — Знаєш, Олексіє, той чоловік, що нас вигнав… Він працює разом з тобою. Це твій конкурент, Сергій. — Олексій завмер. Сергій? Той самий, що хвалився новою автівкою й молодою подружкою на тому ж корпоративі?

Щось у ньому перевернулося. Олексій, успішний, шанований, боявся Сергія у бізнесі, а той викинув свою родину на вулицю, як сміття. Але замість злості з’явилася ясність. Він подивився на Віру, на Максима й Оленку, і зробив вибір. Пропозицію. Вона сказала “так” зі сльозами радості. Тепер вони разом — справжня родина. Діти кличуть його татом, а він їх любить, як рідних.

Сьогодні вони живуть у просторому домі, де сміх Оленки і жарти Максима зігрівають вечори. Олексій більше не той хлопець з корпоративів — він чоловік і батько. А Сергій? Лишився зі своєю автівкою та порожнім життям. Доля зіграла свою гру: один вигнав, інший підняв. І коли Віра обіймає Олексія, вона шепоче: “Дякую, що знайшов нас”. Чи був це випадок? Чи всесвіт знав, що робить? Подумай про це сам.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 − дванадцять =

Також цікаво:

З життя32 хвилини ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя1 годину ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя2 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя3 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя4 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя4 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя5 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...