Втомлена до межі: шість років самотності після зради чоловіка.

На́стя дуже втомилася. Вона була одна вже шість років, відтоді як її залишив чоловік. Дочка рік тому вийшла заміж і переїхала до іншого міста.

На́сті було всього сорок два, прекрасний вік для жінки. Друга молодість. Настя була господинею, прекрасно готувала, її квашені огірки з помідорами всі називали шедевром. І кому тепер робити ці огірки? На балконі вже стояли ряди пустих банок.

«Невже я зникну в самоті, така вродлива!» – казала Настя подругам. Ті відповідали: «Ні! Шукай чоловіка! Повно одиноких чоловіків». Одна з них порадила Насті агентство «Найкращий чоловік». Настя думала, що це якось дивно і сумно – звертатись до агентства. Але з іншого боку – вже сорок два, ця цифра нервувала її. Старий бабусин годинник з тріском відбивав на стіні стікаючий час.

І Настя зайшла в агентство. Привітна пані в малинових окулярах сказала:
– У нас справді найкращі. Давайте разом пошукаємо, в нашій базі, сідайте поруч!
– Та всі вони такі красунчики, – усміхнулась Настя. – А як дізнатися людину? Як зрозуміти, що він твій?
– Це обдумано, – відповіла пані. – Ми видаємо на тиждень. Достатній строк, щоб зрозуміти – ваш чи ні? Чи варто продовжувати або іншого шукати.
– Кого видаєте?
– Чоловіка!
– Як це?
– Так! Тиждень він живе з вами. Слухайте, ми тут не сором’язливі наречені, ми одразу про справи. А маніяків і божевільних у нас немає.

І Настя раптом зацікавилася. Їй страшно сподобалася ця ідея. Разом з малиновою дамою вони вибрали п’ять кандидатів. Настя заплатила невелику суму та поспішила додому. Перший мав прибути вже цього вечора.
На́стя одягнула зелену сукню – кольору надії. І сережки з діамантами, які діставала так рідко зі старої шкатулки.
Дзень! – дзвінок у двері.
Настя спочатку заглянула у вічко і побачила троянди. Вона навіть ледь чутно защебетала від радості. Відчинила двері. Чоловік був елегантний, так, як на фото.
Вони сіли за стіл, Настя всього наготувала. Букет вона поставила в центр столу. Настя нишком дивилася на приємного гостя і думала: «Все! Інших і не треба. Цей!»
Почали їсти салат. Майбутній чоловік морщився: «А що так пересолила?». Настя збентежено усміхнулася, подала йому запечену качку. Майбутній чоловік пожував шматочок: «Твердкувата…». Йому не сподобалось і все інше. За клопотами Настя забула про головне – вино, вона його довго вибирала. Розлила, сказала: «Ну, за знайомство!». Гість понюхав келих, трохи відпив: «Дешевка якась». Піднявся: «Так, подивимося, що у тебе з обстановкою…»

Настя взяла букет, протягнула йому: «Я троянди зовсім не люблю. До побачення».
Вночі Настя трохи заплакала, їй було прикро. Але попереду ще чекали чотири зустрічі.
Другий обранець з’явився наступного вечора. Зайшов впевнено: «Привіт!». Від нього пахло горілкою. Настя спитала: «Вже десь відзначав нашу зустріч?» Той усміхнувся: «Ой, та годі тобі! Слухай, телевізор є? Там зараз матч починається. Динамо – Шахтар. Заодно й обговоримо все». Настя різко відповіла: «Телевізор вдома будеш дивитися».

Вночі знову заплакала одна.
За день прийшов третій кандидат. Не красень, стара куртка, брудні нігті. І черевики в болоті. Настя вже думала, як би чемно його розгорнути. Але все-таки спочатку вирішила нагодувати. Той їв жадібно, швидко і дуже хвалив Настю. Вона навіть засоромилася. Дістала соління. «Господи! – вигукнув некрасивий. – Це ж найкраще, що я їв у житті!»

І тут пробили бабусині годиники. Некрасивий прислухався: «Що це за скрегіт такий?». Він пройшов до кімнати, став на табуретку, оглянув годинник: «Зараз я їх швидко поправлю! Є інструменти?»
І незабаром годинники вже били чисто і дзвінко, Насті було радісно чути такий ніжний звук. Вона подумала, що це знак. Некрасивий і повинен стати її чоловіком. Всім він гарний, майстровитий, а те, що черевики і нігті не дуже – дрібниця, відмиє, почистить. До того ж він був третім, щасливе число.
Тепер їм належала ніч. Так, Настя до неї підготувалася, сходила в салон краси, постелила пристрасну білизну з великими трояндами (вона ж їх насправді любила). Коли Настя вийшла з ванної – її гість уже дрімав, прямо так, не роздягаючись. Настю це не збентежило. Вона подивилася на сплячого з ніжністю: «Втомився, бідний». І обережно лягла під ковдрою поруч.

А потім почався кошмар. Цей майстер почав хропіти. Віртуозно, насичено, гучно. Настя накривала подушкою себе, потім його, перевертала сонне тіло – марно. Вона не спала всю ніч, вона мучилася.
Вранці гість вийшов на кухню, де сиділа похмура Настя: «Ну що? Давай я з речами сюди вже ввечері?»

Настя похитала головою: «Ні, вибач. Ти добрий, але… Ні!»
Четвертий, бородатий, здався Насті героєм старого романтичного фільму про геологів. Вона навіть дозволила йому курити прямо на кухні. Бородань затягнувся, сказав: «Настя, тільки треба домовитися одразу. Я – чоловік вільний. Люблю рибу ловити, люблю з друзями кудись виїжджати. І не люблю, коли мені телефонують і питають – де ти, де ти? Добре?»
Настя подивилася, як він струшує попіл в горщик з орхідєю, спитала: «Може, ти ще й по дівчатах теж?» Бородань усміхнувся: «А чого ні? Я ж кажу – свобода! Це нормально для чоловіка».
Після нього Настя довго провітрювала кухню. Голова боліла, відчувала себе шалено втомленою, наче з неї викачали три літри крові. Вона навіть не стала мити посуд.

Вранці Настя відкрила очі, за шторами було сонячно, защебетали радісні горобці. Настя раптом зрозуміла, як їй добре. Субота. Вона нікуди не поспішає, ніхто їй не заважає, ніхто не бурчить, не шумить, не хропе. Посуд? Так вимий, коли захоче. Спокій і свобода.
І тут пролунав дзвінок: «Настю! Турбує агентство «Найкращий чоловік». У вас сьогодні ще один кандидат, пам’ятаєте? Він чудовий, цей точно ваш!»

Настя буквально закричала в трубку: «Викреслюйте мене! Видаляйте з бази! Нікого більше! Найкращий чоловік – той, якого немає!»
І з сміхом розкрила штори.