Connect with us

З життя

Вийшовши з поліклініки, попрямувала до зупинки на маршрутку.

Published

on

Олеся вийшла з поліклініки й попрямувала до зупинки чекати маршрутку. На сьомому місяці вагітності їздити через усе місто було не дуже зручно, але що поробиш, якщо їхня поліклініка закрита на ремонт до наступного року. «Народжувати ж тобі цього року, а не наступного», – жартував чоловік Олесі, Павло. На щастя, лікар порадував майбутню маму гарними результатами аналізів. Тепер їй належало проїхати десять зупинок на маршрутці, щоб дістатися додому.

Коли Олеся підійшла до зупинки, маршрутка якраз під’їхала. Люди вже заходили туди, і вона, ставши в хвіст імпровізованої черги, приготувалася зайти до салону. У старенькому «Богдані» місць було небагато, і всі вони до моменту, коли Олеся зайшла, вже були зайняті. «Ну що ж, поїду поки що стоячи, не чекати ж наступну ще пів години», – подумала вона й зітхнула. Просити когось поступитися місцем вона соромилася. Їй, хоч і було вже більше двадцяти років, але відстоювати свої інтереси вона поки так і не навчилася. Тому молода жінка вирішила, що почекає, поки у когось прокинеться совість або хтось вийде на своїй зупинці.

Пасажири тим часом ігнорували майбутню маму. Жінка, що сиділа з дівчинкою на передньому подвійному сидінні, сподівалася, що хтось інший поступиться і нахилилась до своєї дитини. Хлопець в навушниках старанно робив вигляд, що музика йому закрила не тільки вуха, але й очі. Жінка з котом у переносці на колінах заспокоювала свого улюбленця. Старенький дідусь дрімав на задньому сидінні, а поруч з ним дві юні подружки жваво обговорювали щось, переглядаючи Instagram. Інші пасажири теж не звертали увагу на майбутню маму.

Водій не поспішав рушати, навіть запалив, висунувшись у вікно. Минали хвилини: п’ять, десять… Пасажири неохоче починали нервувати. По салону прокотився невдоволений шепіт, який через п’ять хвилин перетворився на дружне: «Ну коли вже поїдемо, шефе?». П’ятдесятирічний водій Петро, що провів за кермом більшу частину життя і мав в цій житті певні моральні принципи, погасив сигарету об борт «Богдана», повернувся в салон і голосно крикнув: «От коли хтось місце вагітній уступить, тоді й поїдемо!».

У ту ж мить усі заворушилися. Жінка з переноскою підвелася і поставила свою ношу на коліна діду на задньому сидінні, жінка з дитиною нарешті посадила доньку до себе на коліна, юні красуні, що переглядали Instagram, зашарілися і обидві підскочили зі словами: «Сідайте, будь ласка!». Хлопець в навушниках взагалі вийшов з маршрутки. Петро знову оглянув салон, з задоволенням подивився на п’ять вільних місць і сказав Олесі: «Вибирай, доню, яке зручніше. І поїдемо потихеньку!»

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − шість =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

Відродження вогню

Софія зайшла до офісу, ледве помітно кивнула охоронцю та пройшла повз ліфт до сходів. На п’ятий поверх вона завжди піднімалася...

З життя1 годину ago

Темні часи

**Темна смуга** Як усі дівчата її віку, Соломія мала плани: закінчити школу, вступити до інституту, стати лікарем. Мріяла про велике...

З життя2 години ago

Записки душі

Після смерті батька Настя з чоловіком вирішили продати хату в селі. Настя чекала дитину, треба було зібрати грошей на більшу...

З життя3 години ago

Танцюймо разом!

Юрій закохався в Оксану з першого погляду. Висока, струнка білявка з темно-каріми очима. Вона з’явилася в їхньому офісі у Львові,...

З життя4 години ago

Чи можна жити з дивом на завжди?

«Сподобається тобі, мамо. Вона просто диво!» — з захопленням промовив Андрій. «А чи не набридне жити з дивом?» — іронічно...

З життя6 години ago

Невимовний біль…

Було так боляче… Соломія розмовляла по телефону, коли до кабінету зазирнув Микола. Марічка, скосила очі на Соломію, даючи зрозуміти, що...

З життя7 години ago

День звільнення

**День прощення** Останнім автобусом Марійка повернулася з міста до села. Цілий день метушилася — то в лікарню за довідками, то...

З життя7 години ago

Таємниця зашитого пальто

**Щоденник Оксани** Всій біді пальто. Сиділа я за комп’ютером, але дивилася не в монітор, а у вікно. Останні теплі дні...