Connect with us

З життя

Використай свою можливість!

Published

on

**Не проґави свій шанс**

Півроку тому померла стара сусідка Оксани. Її чоловік залишився сам. Він згорбився, зів’яв, немов тягар горя придавив його до землі. Майже не виходив з дому. Сусіди жаліли його. Хто принесе тарілку борщу, хто сходить до крамниці, купить продукти.

Він був трохи глухуватий і забудькуватий. Сяде до телевізора, включить звук на всю, а чайник на плиті кипить. Одного разу ледь не стався пожежа, ледь не задихнувся від диму. З того часу Оксана зберігала у себе запасний ключ від його квартири.

Одного дня приїхав син і забрав батька до себе, а квартиру виставив на продаж. Сусіди раділи — не діло старій людині помирати самотньою, коли є діти.

Через три тижні у квартири з’явився новий господар. Про це дізнався весь будинок, бо прийшли робітники й почали ремонт. Цілими днями з квартири виносили сміття, стару сантехніку, дерев’я ні меблі. Потім почали свердлити, стукати, і цей шум не втихав. Хіба можна витримати таке? А Оксана живе через стінку.

З роботи йти додому не хотілося. Гуркіт зустрічав ще на сходах. Вона терпела, терпела, а потім пішла до сусіда. Двері відчинив чоловік, весь у пилу та фарбі.

— Ви господар? Скоро закінчите з цим шумом? Голова розтріскується, — сердито промовила вона.

— Пробачте, сусідко, але мені наказали закінчити швидше. Ще день-другий, потім лишиться оздоблення — буде тихіше.

— Два дні? — Оксана аж оніміла.

Із-за дверей знову гримнуло свердло. Вона вийшла на подвір’я. Тут було тихіше.

— Що, сусід допік? — спитала одна з жінок, що сиділи на лавці біля під’їзду.

— А ви його бачили? — у свою чергу запитала Оксана.

— Бачили. Виглядний чоловік, — защебетали сусідки. — Одягнений зі смаком, парфуми добрі. Ввічливий, вітається.

— Тепер у нас живе справжній кавалер, — фальшиво заспівала Беззуба Тетяна.

Решта зареготали, демонструючи Оксані рідкі зуби в коронках та знімні протези.

— Краще б він на сопілці грав, ніж так гуркотів, — буркнула Оксана.

— А ти до нього заходила?

— Заходила. Але що з робітників візьмеш?

— А ти б, Оксано, придивилася до господаря. Чоловік —

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × чотири =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Зустріч давніх друзів

Двигун авто урчав заспокійливо, в салоні пахло шкірою та освіжувачем. Сірий асфальт з рівною білою розміткою линув назуріч і зникав...

З життя13 хвилин ago

Зустріч старих товаришів

**Зустріч друзів** Двигун машини урчав заспокійливо, у салоні пахло шкірою та освіжачем. Сірий асфальт з рівними білими лініями летів назустріч...

З життя1 годину ago

Уроки з помилок

«Швидка» мчала вулицями Києва з увімкненою сиреною. Автомобілі притискалися до тротуарів, звільняючи їй дорогу. — Тату, таточку, пробач мене. Тільки...

З життя1 годину ago

Чому твоя мама мене не любить? Я ж нічого поганого не зробила!

— Я тобі не подобаюся, мамо? Чому? Я нічого поганого їй не зробила, — спитала Оксана. — Марку, куди так...

З життя2 години ago

Уроки з помилок

«Швидка» мчала вулицями Києва з увімкненою сиреною. Автомобілі притискалися до тротуарів, звільняючи їй дорогу. — Тату, таточку, пробач мене. Тільки...

З життя3 години ago

Використай свою можливість!

**Не проґави свій шанс** Півроку тому померла стара сусідка Оксани. Її чоловік залишився сам. Він згорбився, зів’яв, немов тягар горя...

З життя4 години ago

ОДИНОКА МАМА ЧОТИРЬОХ ДІТЕЙ ЗАПРОСИЛА В ДОМАШНЮ ТЕПЛУ АТМОСФЕРУ НЕЗНАЙОМЦЯ, І ВЖЕ НАСТУПНОГО ДНЯ ВСЕ ПОМІНЯЛОСЯ НАЗАВЖДИ

Львів заливало дощем, а Ганна стояла біля вікна своєї крихітної хатинки, сльози змішувалися з громом за вікном. Життя самотньої матері...

З життя5 години ago

Чекай на мене

Почекай мене Притулився спиною до шершавої холодної стіни, заплющив очі. Здавалося, нікуди не йтиметься. Та за кілька хвилин змусив себе...