Connect with us

З життя

З немовлям на руках і братом поряд, 10-річна дитина звернулася до покупців супермаркету по допомогу з їжею

Published

on

Ян колись був щасливим хлопчиком у люблячій родині. Його батьки обожнювали сина, дбали про нього і робили все, щоб дати йому найкраще виховання. Якщо Ян мріяв піти до музею – усі разом вирушали туди. Якщо хлопець бажав до театру чи в парк атракціонів – родина завжди підтримувала його бажання.

Та все змінилося того дня, коли його мама покинула цей світ. Сувора хвороба вирвала її із життя Яна і його батька. Лікарі виявили хворобу надто пізно, і мама боролася лише кілька місяців. Це був час, щоб попрощатися, і не залишилося нічого, окрім болю. Ян і його молодший братик, якому було на той момент лише рік, залишилися напівсиротами.

Маленькому Яну довелося нелегко звикати до нового життя. Він глибоко тужив за мамою, а життя без неї стало нестерпним. Його батько також не знаходив місця від горя і відчаю, поки не почав вдаватися до алкоголю як до способу забутися.

Відтоді у квартирі почали часто з’являтися «друзі» батька. Вони засідали на кухні та проводили довгі застілля. Іноді така «вечірка» перетворювалася на гучні суперечки, і Ян разом із братиком тихенько сиділи в кімнаті, намагаючись бути «меншими за воду, тихішими за траву», адже в будь-який момент їх могли вилаяти чи навіть вдарити.

Час від часу ці «свята» затягувалися на добу, а подекуди й кілька днів. У цей час діти сиділи голодні й закутані в ковдри, боячись вийти зі своєї кімнати. Згодом батько привів у дім чужу жінку й назвав її їхньою новою мамою.

Але ця нова «мама» не займалася дітьми. Вона до них ставилася байдуже, а згодом хлопці почали її навіть дратувати. Тепер ременя на них піднімала не тільки батькова рука, але й її.

Через деякий час мачуха народила дівчинку. Маленька сестричка стала тим, ким Ян мусив опікуватися. Жінці було байдуже навіть на власне немовля, тож вона і далі пиячила з їхнім батьком.

Ян, якому було всього десять років, швидко навчився міняти підгузки, варити дитячі суміші, перевдягати маля, вкладати спати і навіть, коли випадала можливість, купати малечу. На молодшому братикові Ян удосконалив свої вміння, але на сестричці вже робив усе, як досвідчений дорослий.

Одного разу батько з мачухою пішли з дому, сказавши, що йдуть до магазину і скоро повернуться. Ян звик до того, що їх часто довго немає вдома, тому зачинив двері і взявся бавити дітей.

Коли настав час їсти, обидвоє малюків почали плакати від голоду. Ян пішов на кухню і зрозумів, що їжі практично немає – тільки черствий хліб. Суміші для сестрички теж геть не було. Вода її не заспокоювала, а братик потроху гриз той затверділий хліб.

Розуміючи, що потрібно щось робити, Ян одягнув і себе, і молодших братів-сестер, взувся і вирушив до магазину, куди зазвичай ходили його батько з мачухою. Уже сутеніло, але їх там не було. Хлопець постояв, оглядаючись, а потім зважився на відчайдушний крок.

Він підійшов до жінки, яка складала продукти у торбу, і несміливо сказав:

– Добрий вечір, тітонько. Вибачте за таке прохання, але чи могли б ви купити нам суміші для сестрички і щось для нас з братиком? – спитав Ян, низько опустивши голову.

Жінка здивовано поглянула на хлопця й відповіла:

– Звичайно, малий, куплю! Але де ж ваші батьки?

– Вони пішли зранку до магазину, та їх досі немає. Таке часто буває. Ми звикли якось терпіти, але цього разу зовсім нема суміші для сестри. Ми з братиком ще витримали б пару днів на хлібі, та немовля так не витримає, – сумно пояснив хлопчик.

Жінка аж зблідла, почувши ці слова. Вона одразу придбала дітям цілий пакет продуктів, дитячу суміш і провела їх додому. Побачивши, що батьків досі немає вдома, вона негайно викликала поліцію.

Дітей госпіталізували. У лікарні лікарі були вражені їхнім станом, адже діти були і голодними, і наляканими. Батьків та мачуху знайшли тільки через два дні. Виявилося, що вони пішли «до магазину», а самі святкували день народження знайомого. Про дітей вони навіть не згадали.

Сьогодні Ян, його брат і сестричка перебувають у дитячому будинку. Їхній стан значно покращився. Наразі знайшлася сім’я, яка готова взяти всіх трьох разом, адже діток розлучати не можна. У новій сім’ї вони нарешті отримають любов і турботу, на які заслуговують, і житимуть краще, ніж із безвідповідальними батьком та мачухою.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × п'ять =

Також цікаво:

З життя46 хвилин ago

На шляху до мрії

— Богдане, ну що в тебе не так? Ти подивись — українська мова — двійка, алгебра — кол, а з...

З життя51 хвилина ago

Три листи без адресата

Три листи без зворотної адреси Тихо було, ані вітерка, ані шелесту листя, ані співу птахів — наче сама природа завмерла...

З життя2 години ago

Все через тебе

— Олена Миколаївно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Софійки чіплявся. — Що значить — чіплявся? Марічко,...

З життя2 години ago

Тайна загадкової картини

Тайemничий образ Соломія сиділа на задньому сидінні авто й дивилася у вікно. Настрій у неї був піднесений, немов перед святом...

З життя3 години ago

Шкідлива бабуся

Зла бабуся Маріанна вийшла з таксі і чекала, доки з машини вилізе маленька Олеся. — Дякую, — подякувала водієві Маріанна,...

З життя3 години ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Не звертайтеся так до мене. Мене звуть Олег. — Олежку… Сину!...

З життя4 години ago

Ти справжній чоловік чи ні?

Давно то було… — Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса,...

З життя5 години ago

Пошуки щастя в особистому житті

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Мама завжди хвилюється занадто, але сьогодні вона просто не могла заспокоїтись. — Мам, ну...