Connect with us

З життя

Зрада від близьких

Published

on

– Оленко, що це таке?! – голос Світлани тремтів від обурення. – Як ти могла так зі мною вчинити? Я ж твоя рідна сестра!

– А що ти хотіла? – відповіла холодно Оксана, навіть не піднявши очей від документів, розкладених на кухонному столі. – Сидіти й чекати, поки ти остаточно розвалиш цей дім?

– Розвалиш?! – Світлана вхопилася за спинку стільця. – Я його тридцять років у порядку тримала! Після смерті мами з татом! А ти де була всі ці роки?

– Де була, де була, – передражнила Оксана, нарешті піднявши на сестру холодний погляд. – Працювала, між іншим. Гроші заробляла. А не сиділа на шиї у батьків до сорока років.

Світлана відчула, що під нею захиталася земля. Вона повільно опустилася на стілець і втупилася в папери перед сестрою.

– Це справді заповіт? – прошепотіла вона.

– Справді, – коротко відповіла Оксана. – Мама залишила дім мені. Повністю. А ти можеш шукати собі інше житло.

– Але як… Коли вона встигла це зробити? Мама ж була хвора, в останні місяці взагалі погано тямила…

– Ось саме тому я й приїхала. Хтось мав подбати про її справи, поки ти бігала з пігулками та лікарнями.

Світлана дивилася на сестру й не впізнавала її. Оксана завжди була жорсткою, діловою, але такої жорстокості від неї ніхто не чекав. Особливо зараз, коли не минуло й місяця після похоронів.

– Оксанко, ну давай поговоримо, як люди, – спробувала вона м’якший тон. – Я розумію, ти маєш право на частку в домі. Але виганяти мене…

– Ніхто тебе не виганяє, – Оксана зібрала документи в акуратну стопку. – Можеш знімати кімнату. За розумну плату, звісно.

– Знімати кімнату в батьківському домі? – Світлана не вірила своїм вухам. – Ти серйозно?

– Цілком. Власність є власність.

Світлана встала й пройшлася кухнею. Кожен куток тут був пронизаний спогадами. Ось біля вікна стояв мамин улюблений фікус, який вона поливала щоранку останні п’ятнадцять років. Ось на полиці банки з домашніми заготовками, які вони робили разом щоосені.

– А пам’ятаєш, як мама казала, що цей дім має залишитися в родині? – тихо запитала Світлана. – Що ми мали берегти його для онуків?

– Онуків у тебе немає, – різко відповіла Оксана. – А в мене є Юрко й Марічка. Їм і дістанеться.

Світлана обернулася до сестри.

– Твої діти навіть на похорони не приїха– О, так ти вже збираєшся судитися? – посміхнулася Оксана, поправляючи папери.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − 3 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

How Basil Found a Woman Who Didn’t Cost Him a Penny. But He Wasn’t Happy About It.

**Diary Entry 10th March** Ive had enough of dating appswasting hours trying to impress women, typing out empty small talk,...

З життя3 хвилини ago

Rahmat’s Unexpected Blessing

The Accidental Happiness of Rahman In that little town clinging to the edge of the map like a forgotten speck...

З життя58 хвилин ago

Little Emily Couldn’t Understand Why Her Parents Didn’t Love Her

**Diary Entry 23rd May 2023** Little Emily could never understand why her parents didnt love her. She irritated her father,...

З життя1 годину ago

Excuse Me, Sir… May I Share a Meal with You?” Asked the Homeless Young Woman to the Millionaire — What He Did Next Left Everyone in Tears and Transformed Their Lives Forever.

Excuse me can I eat with you? The homeless girls voice quivered as she approached the millionairewhat happened next left...

З життя2 години ago

You’re Not My Wife: We Never Said ‘I Do’ at the Registry Office, Right?

**Diary Entry** *Thursday, 12th October* “You’re not my wifewe never went to the registry office, did we?” His voice was...

З життя3 години ago

I Thought My Marriage Was Perfect Until My Best Friend Asked Me One Simple Question

I thought my marriage was perfect until my best friend asked me a question that shattered everything. I married young,...

З життя4 години ago

Your Son Is So Dull and Uninteresting

Your son is so dullnothing good will ever come of him! Emily froze in the doorway, nearly dropping the cake...

З життя5 години ago

Never Wanted to Get Married – But Mum Made Me Do It

“I didnt want to marrymum made me.” “Tom, will you look after Jack?” called Emily toward the bedroom, adjusting her...