Connect with us

З життя

Зустріла колишню свекруху на ринку в суботу – вона сильно змінилася і постаріла.

Published

on

У суботу на базарі я зустріла свою колишню свекруху. Вона дуже змінилася, постаріла. Я відразу ж підійшла до неї, привіталася і почала розпитувати про життя. Вона не скаржилася на свого сина, але я зразу зрозуміла, що в неї все складно. Вона пішла, але дуже просила, щоб я зателефонувала їй наступного дня. Мені шкода мою колишню свекруху, у її квартирі я жила цілих 10 років, і мені з нею раніше було добре. Потім син привів до неї нову невістку, сказав, що вона буде кращою за мене.

Ми з чоловіком жили в квартирі свекрухи 10 років. Петро відразу сказав, що нам не потрібно купувати власну квартиру, оскільки його мати не має нікого, крім нього, тож ми точно отримаємо житло у спадок. Його слова якось неприємно прозвучали для мене, не варто було так говорити. Коли я почала жити зі свекрухою, зрозуміла, що вона дуже спокійна і добра жінка. Від неї віяло теплом.

Після весілля чоловік повністю змінив своє ставлення до мене, навіть поява маленького сина нічого не змінила в нашому житті. Я не почувалася у стосунках. Лише з свекрухою я могла щиро розмовляти. Ніколи не говорила нічого поганого про її сина, з поваги до неї, але вона сама все розуміла. Вона дуже допомогла мені з дитиною всі ці роки.

Забирала сина до дитячого садка, а потім до школи, завжди готувала нам їжу. Пройшло 10 років, і мій чоловік, несподівано для нас усіх, сказав, що подає на розлучення. Він відразу заявив, що нікуди не збирається йти, буде тут жити, бо це його дім. А я маю виїхати. Тоді вперше свекруха втрутилася в нашу розмову, попросила сина, щоб подумав, врятував сім’ю, згадав про дитину. Але всі ці розмови були марні, бо чоловік вже зробив свій вибір, нікого не хотів слухати. Я зібралася і пішла. З ним стала жити його нова дружина. Я винайняла кімнату у однієї жінки.

Тепер важко, бо заробляю копійки, і разом з дитиною живемо в чужій хаті. Жінка, з якою живемо, начебто не зла, але має складний характер, постійно щось їй не подобається, все, що роблю, погане. Навіть ми з сином почали їсти обіди у своїй кімнаті, щоб з нею не бачитися.

Одного дня, на місцевому базарі, я зустріла мою свекруху, її очі були сумні. Вона не скаржилася на сина, але я зрозуміла, що вона теж не живе сама у своєму домі. Ми дуже щиро поговорили, вона попросила, щоб я їй зателефонувала. Мені шкода мою свекруху, забрала б її до себе, жили б разом, допомогла б мені, вона хороша людина, але і сама не маю де жити. Що ж мені робити?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 5 =

Також цікаво:

З життя46 хвилин ago

Загадкова спадщина

Оленя заснула лише під ранок. Коли вона прокинулася, кімнату заливало сонячне світло, біля ліжка стояв Віталій і посміхався. — Я...

З життя2 години ago

Дівчина за межами огорожі: Рішення на межі…

Дівчина стояла по той бік огорожі. Не було жодних сумнівів у її намірі зістрибнути з моста… Щойно розпочалася нічна зміна,...

З життя3 години ago

Очікування радості

Чекання щастя Кажуть, що чекання щастя солодше за саме щастя. Бо поки його чекаєш, уявляєш, мрієш — ти вже щасливий....

З життя4 години ago

Серце, сповнене любові

Кохаюче серце Роман стояв біля вікна, дивився на сонячний двір. У сусідньому будинку був магазин «Сільпо», люди ходили туди через...

З життя5 години ago

Мамо, не заважай — я йду назавжди!

Юлія прокинулася раніше, ніж зазвичай. У день свого народження вона встигла приготувари овочі для салатів, замаринувати м’ясо, почистити картоплю —...

З життя5 години ago

Привіт, нове знайомство!

Ось перероблена історія з урахуванням українських культурних особливостей: Привіт, Марічку! — Марю, привіт. Що робиш? — почула вона у трубці...

З життя6 години ago

Молода жінка з власним житлом прагне любові й сімейного щастя…

Життя точилося своїм черговим руслом, а у бухгалтерії завжди знаходився привід для святкування. Ось і тепер колектив зібрався за столом,...

З життя6 години ago

Минуле тримає, поки не змінити…

Минуле не відпустить, поки не виправиш… У кав’ярні повно людей. Дмитро заздалегідь замовив столик, щоб відсвяткувати свої іменини — інакше...