Внуки в хороших руках: ми завжди поруч!

Діти попросили посидіти з онуками. Ми, звичайно, погодилися. Нашим онукам пощастило. Вони мають чотири пари бабусь і дідусів, які змагаються за право доглядати за ними.
Після недовгих зборів діти поїхали до театру, і ми залишилися у їхньому домі з онуком і онукою.
Я раптом зрозуміла, що не знаю, як змінювати памперс. Коли донька була маленькою, памперсів не було, тому перший памперс виявився невдалим: я одягнула його на онуку задом наперед. Чоловік зайшов до кімнати, розсміявся, показав, як правильно, і пішов грати з онуком у роботів та війну.
Я дала онуці пляшечку з молоком і почала співати їй колискову: баю-баюшки-баю.
Перед відходом невістка сказала: «Оксано, вона у нас “дуже спокійна дитина”, покладеш у ліжечко, і все. Вона відразу засне, ми її так навчили».
Але онука плакала щоразу, коли я намагалася покласти її в ліжечко, і тоді я сказала: «Дівчинко моя, в моєму житті нарешті з’явилось достатньо часу, щоб ти засинала у моїх руках, а я тобі співала». І вона тут же заснула, ніжно притуливши носик до згину мого ліктя.
Мені не потрібно було нікуди поспішати. Ні на роботу, щоб її прогодувати. Ні в магазин, щоб стояти там у черзі. У мене був весь час світу, щоб, гойдуючись у кріслі-гойдалці, співати онуці «баю-баюшки-баю», так, як колись я не могла співати своїй доньці.
Онука посміхалася уві сні. Вона міцно спала після теплого материного молока, а я думала, як все розумно влаштовано в природі. На зміну вирослим дітям приходять онуки. І це вже інша любов. Не більша, не менша, просто інша.
На онуків є більше часу, тому що багато в житті вже влаштовано. Кар’єра збудована, гніздо звите. І є можливість долюбити, додоспівати те, що не встигла з дітьми. Багато хто встиг і з дітьми, а я не встигла.
Мені було самотньо і страшно. Мені не на кого було спертися. Тодішній чоловік переїв груш, а мама завжди чомусь говорила набридливий: «Не сюсюкай з нею, не сюсюкай, виросте потім розбещена». А я все одно сюсюкала, коли мама не бачила.
І тепер, поки чоловік грає з онуком у роботів та війну, я з усієї сили буду сюсюкати і пестити онуку. Я не буду спускати її з рук, буду співати їй колискову про сіренького вовчика.
Хай лише спробує вкусити тебе за бочок, моя дівчинко. Лягай сміливо на краю, баю-баюшки-баю. Прийде сіренький вовчик і отримає на горіхи особисто від мене, твоєї бабусі. Тому що жоден вовчик, ні сірий, ні білий, не має тобі вказувати, на якому краю тобі спати і що робити. Це тобі кажу я, бабуся, яка завжди буде поряд на випадок вовчиків та інших стихійних лих у твоєму житті.
Я тобі розповім все-все про свій досвід, але ти все одно не послухаєш і, звісно ж, наб’єш свої ґулі.
А поки ти поміщаєшся в гнізді, сплетеному з моїх рук, я буду продовжувати співати тобі колискову, не перестаючи дякувати тобі за те, що ти подарувала мені цей шанс. Долюбити. Добаюкати. Допровесті.