Коли молодята повернулися з відпочинку, їхня квартира стала невпізнанною.

Коли донька Анна із чоловіком повернулися з моря, вони не впізнали власної квартири. Я розклала всі речі по шафах, помила холодильник і викинула все зайве. У квартирі панувала ідеальна чистота, навіть вікна були помиті. Ніхто мені за це не подякував. Донька була незадоволена, бо казала, що тепер не може знайти свої речі. Анна вважає, що її квартира втратила приватність, адже я зазирнула у кожен куточок. А я ж хотіла як краще.

Під час зимових канікул донька з родиною вирішили відпочити в Туреччині. Вона попросила мене доглянути за її квартирою на цей час. Після повернення, замість вдячності, донька виявила значне невдоволення. Я не розумію, що зробила не так.

— Ми просили тебе лише полити квіти, а ти зробила генеральне прибирання і викинула наші речі без дозволу.

Я ж лише хотіла допомогти. Поки діти купалися в морі, я прибирала їхній безлад. Засукала рукави й вичистила вітальню, кухню і ванну кімнату. Мені 60 років, а доньці 34. Разом із чоловіком вони мають двоє дітей — старший цього року йде до першого класу. Анна з чоловіком досі виплачують кредит, який взяли на купівлю квартири, тому всі заощадження відносять до банку.

Рідко коли їм вдається виїхати за місто, не кажучи вже про інші країни. Її чоловік постійно на роботі, а Анна ще перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Однак цього року вони вирішили відпочити. Придбали квитки, зібрали речі й полетіли. Зимою відпустка дешевша, адже багато готелів роблять знижки.

Анна вирішила на всяк випадок залишити ключі від квартири, щоб я приглядала за житлом. Я з радістю погодилася на це прохання. Прийшовши полити квіти, вирішила, що до їхнього приїзду наведу лад у квартирі.

Коли вони повернулися, не впізнали свого помешкання. Я розклала всі речі, помила холодильник і викинула зайве. Чистота була ідеальною, навіть вікна блищали. Але донька виявила невдоволення — казала, що не може нічого знайти, і, мабуть, я викинула її речі. Висловила думку, що квартира втратила приватність, адже я залізла у кожен куток. Це правда, я дізналася багато нового про їхнє життя. Зятеві це теж не сподобалося, він був проти навіть залишення мені ключів.

Тепер вони сердяться і не хочуть зі мною спілкуватися. Кажуть, що я сунула носа туди, куди не слід. Боже мій, я ж нічого поганого не зробила. Лише позбулася купи бруду. На шафах був пил, а люстри були майже чорними. Коли їх мила, кілька разів змінювала воду. Попрала штори, завдяки чому у квартирі стало якось світліше. На кухні також навела порядок, помила й почистила посуд.

Могли б самі прибрати! Працюють? Я все життя працювала, але ніколи в мене в оселі не було такого безладу. Що ж я зробила поганого, якщо вони все ще не хочуть зі мною розмовляти?