Чиєсь кохання

На порозі змін

Щойно зустрівши Тетяну, Сергій збагнув, що світ не буде колишнім. Його ніколи так сильно не вабило до дівчини. Але проблема в тому, що вона заміжня. І це ще не все!

З чоловіком Тетяни вони добрі знайомі з університетських часів. Не те щоб були нерозлийвода, але зв’язок підтримують, регулярно зустрічаються і бувають на святкуваннях у спільних друзів.

Саме на одному з таких святкувань Юрій їх і познайомив. Ось, мовляв, Тетяна, моя дружина. Для Сергія це був сюрприз: він і гадки не мав, що приятель одружився.

Вияснилося, що молодята не влаштовували свято, просто розписалися в РАГСі. Так вирішив Юрій. Навіщо, мовляв, гроші на свята витрачати, краще кудись поїхати. Він завжди славився бережливістю, любив накопичувати, а не витрачати.

– А як же парубочий вечір, біла сукня нареченої та красиві фото для сімейного альбому? – щиро здивувався Сергій.

– Ой, не люблю я всього цього офіціозу, ти ж знаєш, – буркнув Юрій. – А парубочий вечір ми можемо в будь-який час провести. Правда, Тетяна?

Дружина кивнула, хоча на обличчі її пролетіла тінь невдоволення.

– Не любите білі сукні? – Сергій вирішив продовжити тему.

– Люблю, – просто відповіла Тетяна. – Але головний у нас чоловік. Він сказав, що все це нісенітниця і бізнес на романтиці. До того ж, він десь прочитав, що чим пишніші весілля, тим швидше трапляється розлучення.

– Оце так позиція, – засміявся Сергій. – А одруження без весілля, мабуть, – гарантія міцного шлюбу?

– Поживемо – побачимо, – усміхнулася Тетяна, і на її обличчі з’явився мрійливий вигляд. Начебто вона дивилася в майбутнє і бачила себе там щасливою дружиною.

Здається, саме в цей момент Сергій помітив її очі. І потонув. І пропав.

Того вечора вони говорили без угаву, виявивши багато спільних інтересів. Юрій увесь час був десь відсутній: вирішував по телефону робочі питання. Тетяна, здавалося, зовсім не дратувалася тим, що чоловік фактично залишив її саму.

Сергій саме дивувався такому розвитку подій. Прийти на вечірку з молодою дружиною і займатися чимось іншим? Дивно це.

Він навіть спитав у Тетяни:

– Юрій не боїться залишати тебе ось так?

– Не розумію?

– Красива жінка, весь вечір одна… так і можуть ненароком відвести. Чи він не ревнує?

– Мене? – здивувалася питанням Тетяна. – Ні, ні! Юрій одружений на своїй роботі.

– Не ображає?

– Що? – знову не зрозуміла Тетяна. – Що справа у нього на першому місці? Так це нормально.

– Може, потанцюємо?

– Чому ні?

Вже того вечора Сергій злякався. Щось відразу заіскрило між ними.

Ні, це не було кохання з першого погляду. Просто … здавалося, що вони говорять і відчувають в унісон.

До всього, Тетяна була чарівною. Ніби й не красуня, але є якась невловима комбінація індивідуальних рис, які створюють неповторно прекрасний образ. Сергій просто фізично не міг намилуватися спілкуванням з нею…

Через тиждень йому зателефонував Юрій:

– Слухай, виручи! Ми з Тетяною на концерт сьогодні збирались, а в мене на роботі аврал – квиток пропадає. Сходи з нею, а?

– Знущаєшся? У неї, що, подруг немає?

– Уяви, немає! Вона сама тебе запропонувала.

– І де ти таку дівчину знайшов?

– В сенсі?

– Та я думав, таких вже не роблять: не перечить ні в чому, не ображається, подруг немає. Може, вона ще й готувати любить?

– Ха-ха-ха, місця треба знати! – Юрію жарт сподобався. – З провінції я її привіз. Точніше, вивіз. Тепер їй дуже хочеться культурного життя. То як, зможеш сьогодні?

– Сьогодні зможу, але врахуй – це перший і останній раз. Тобі пощастило, що я вільний.

Сергій з Тетяною чудово провели час. Знову не могли наговоритися. І вона навіть встигла умовити його сходити через тиждень на виставку:

– Знаєш, Юрій завжди зайнятий, та й нецікаво йому все це. А я тут поки що нікого не знаю. Ось знайду роботу, тоді й із компанією буде простіше.

Куди подітися?

Після третього «побачення» (так, Сергій вже почав думати в таких категоріях) він твердо вирішив уникати зустрічей з Тетяною під будь-яким приводом, щоб уникнути проблем. Чужа дружина – табу. Точка. Сказав – зробив.

Зовсім не бачитися не виходило – все-таки дні народження в їхній компанії прийнято відзначати разом.

На одному з таких святкувань Тетяна сіла поруч з ним і з обеззброюючою прямотою спитала:

– Сергію, ти мене уникаєш? Я образила тебе чимось? Сказала щось не те? Здавалося, що нам з тобою дуже цікаво разом.

– Так і є. Просто… часу немає. Та й незручно якось. Природна скромність не дозволяє мені так часто розважати чужу дружину.

Тетяна засміялася:

– Так Юрій тільки «за»!

– За що? – почувши своє ім’я, чоловік відволікся від обговорення рибалки з сусідом справа.

– За те, щоб Сергій супроводжував мене на виставки і в театр, – анітрохи не бентежачись, відповіла Тетяна.

– Скільки завгодно! – сказав він, дивлячись прямо в очі приятелю. – На рибалку вона не хоче – запрошував.

Після цього Сергій з Тетяною періодично проводили час разом. «Можемо ж ми з нею просто дружити? – переконував себе чоловік. – Адже я ні на що не претендую, в сім’ю їхню не втручаюсь». Тримати себе в руках було нелегко, але довіра Юрія також грала свою роль.

Минуло два роки. Сергій продовжував дружити з Тетяною та Юрієм. Намагався заводити стосунки з дівчатами, але все якось не складалося.

Одного разу Тетяна зателефонувала йому в сльозах і попросила зустрічі.

Виявилося, у сім’ї друзів давно назрівав розлад. Тетяна дуже хотіла дитину, а Юрій – ні. Причому питання впиралося навіть не в терміни, він категорично не хотів дітей. У результаті подружжя віддалилося одне від одного:

– Він учора так на мене кричав, що стіни хиталися, – жалілася Тетяна. – А ще став мене ревнувати до всіх, навіть до тебе. Думає, що я до іншого піду. Якщо чесно, я його побоююсь.

– Руки розпускає? – насторожився Сергій.

– Ні, до такого не доходило, але кричить на мене постійно. П’є майже щоночі, каже, що стрес знімає. На роботі його всі дістають. Не знаю, довго ще так витримаю.

Сергій слухав її мовчки і раптом із жахом усвідомив, що в голові стукає одна думка: «А раптом Юрій із Тетяною таки розійдуться?» І тоді він зможе розповісти про свої почуття.

Але тут Тетяна сказала:

– Ось чому ми такі різні з Юрієм, а? Наскільки було б простіше, якби я любила, наприклад, тебе.

Припечатала, коротше кажучи. Разом позбавила Сергія всіх ілюзій. Він ледве не засміявся. Звичайно, весь цей час він тільки й думав про себе і свої почуття. Йому навіть на думку не спадало, що Тетяна не відчуває до нього нічого подібного. Вона з ним дружить!

Коли дівчина заспокоїлася, Сергій пообіцяв поговорити з Юрієм. А проводячи її додому, відчув полегшення. Наче йому видалили хворий зуб. Болісно, але точно знаєш – завтра стане краще.

Розмова з Юрієм не склалася. Той дійсно став страшенно ревнувати дружину.

– Не лізь не у свою справу, – відрубав він. – І з виставками своїми завершуйте.

Через кілька місяців Сергію несподівано написала його шкільна любов, яка раптово повернулася в рідні краї з Києва.

Почалася бурхлива переписка, ніби й не було десяти років розлуки. Сергій перестав думати про Тетяну. Як на замовлення, настав день народження у спільного друга, і вони пішли туди разом. Передбачувано там зустріли Юрія з Тетяною.

Сергій жодного разу не відійшов від своєї супутниці, але марно. Коли, проводячи її додому, він потягнувся поцілувати її, дівчина відступила:

– Не треба. Бачила, як ти на неї дивишся. Між вами з Тетяною щось є. Це інших ви можете обдурити, а я тебе з дитинства знаю.

Він вже майже заснув, коли задзвонив телефон:

– Сергію, приїзди, допоможи, будь ласка, – злякано шепотіла в трубку Тетяна. – Юрій зовсім розлютився. Він п’яний, я від нього у ванній замкнулася, обіцяє двері зламати.

Сергій викликав таксі. Побоювався, що Юрій не відчинить двері і доведеться викликати поліцію, але обійшлося.

– З’явився рятівник, – зло видихнув той. І спробував ударити його в обличчя. Сергій легко ухилився. Битися з п’яним не хотілося.

– Набридло! – закричав Юрій. – Сергій – ось, Сергій – так, у нас з ним так багато спільного… Сер-е-гій, блискавка… Забирай!

Сергій дивився на товариша із жалем:

– А ти дурень. Тетяна ніколи мене не любила.

Юрій знову замахнувся…

Сергій похитав головою:

– Пити треба менше. Тетяна сьогодні точно поїде з мною. Дзвони, коли проспишся.

Уже в машині він запитав у переляканої жінки:

– Тобі є де переночувати?

– А у тебе не можна?

– Не думаю, що це хороша ідея.

– Так, мабуть, ти правий, – всхлипнула Тетяна. – А в іншому сильно помиляєшся. Я тебе люблю. Мені дуже добре з тобою.