Connect with us

З життя

Майно невістки

Published

on

Майя подивилася на фотографію в ніжній рамці й зітхнула. Минуло два роки з моменту смерті її чоловіка. Нещасний випадок: сніг, що впав з даху, удар… і Бориса не стало.

Вони прожили разом лише два роки й завести дітей не встигли. Від коханого чоловіка залишилися лише спогади, фотографії та його мама, Любов Андріївна.

Вона навідувалася до Майї, плакала, сварилася і навіть звинувачувала її в тому, що невістка не народила їм онуків.

— Була би ти нормальною жінкою, лишилася б у нас дитина… — казала вона. Майя лише знизувала плечима. Їй було важко пережити втрату, але винною себе не вважала. Перш ніж народжувати дітей, вони з чоловіком хотіли вирішити питання з житлом, готувалися до переїзду. Але Борис не дожив до цього моменту.

Після смерті чоловіка Майя поринула в роботу, щоб якось себе зайняти і відволіктися. Вона старалася, брала додаткові замовлення і вже через рік на свій тридцятий день народження переїхала з орендованої квартири до власної. Малої, але своєї.

Батько трохи допоміг, він пишався своєю донькою і підтримував її у всьому. Але через рік його теж не стало. Серце не витримало.

Майя втратила єдину близьку людину. Вона залишилася одна, і тільки Любов Андріївна не переставала, намагаючись виразити «співчуття» і жалість до її горя.

Вона приїхала до Майї після похорону і з порога сказала:

— Пиши заповіт, поки не пізно, Майю, — заявила свекруха.

Майя ледве не випустила чашку з рук.

— Так, так. Я серйозно кажу. Від «відходу» ніхто не застрахований. Сьогодні здорова, а завтра, хто знає, як життя повернеться.

— На що ви натякаєте?

— Тобі вже тридцять, родичів немає. Пора подумати про інших.

— Не хвилюйтеся, Любове Андріївно. Я не міністерка, на соціальний похорон вистачить і моїх заощаджень, — попри те, що зростало роздратування, вона перевела все на жарт, вирішивши, що у свекрухи на фоні стресу після чергових похоронів з’їхав дах.

— Жартуєш, а ось дарма. На твоєму місці я б квартиру оформила на племінників.

— Та ну? Пропонуєте переписати все моє майно на ваших внуків? — підвела брови Майя. У Любові Андріївни був молодший син, Григорій, з яким Майя відносин не підтримувала. Борис, чоловік Майї, за життя теж не спілкувався з братом, вони були зовсім різними. Григорій одружився рано, народив дочок і розвівся. Одружився вдруге, знову народив, цього разу сина… і знову розійшовся. І ось півроку тому Григорій знайшов собі нову дружину.

— Переписувати поки не треба, а ось заповіт склади. Інакше все майно відступить державі!

— Любов Андріївно… напевно, вам вже час додому. Ви, мабуть, втомилися.

— У мене вдома Гриша з Людою, вони попросилися пожити в моїй квартирі, — зізналася свекруха. — Я молодим не хочу заважати, ти мене теж зрозумій.

— Ну не заважайте. А я тут до чого? — не зрозуміла Майя.

— Я на тебе розраховувала. Адже квартира твого батька тепер пустує, я там поживу, поки Гриша свої справи не вирішить. Вони іпотеку збираються брати, як тільки він на роботу влаштується. Я вже й речі зібрала, від тебе тільки ключі від квартири треба. Ти не хвилюйся, я одну кімнату займу. Другу здавати можна. Я, до речі, вже бажаючих знайшла. Ріта з синочком квартиру шукають…

— Ріта — друга дружина Гриші?

— Так, пам’ятаєш її? Хороша дівчина. Ми з нею відмінно ладнаємо… нехай поживе. Я все одно з онуком сиджу, ось і їздити не доведеться, економія.

— А скільки ви готові платити за оренду?

— Я?! — обурилася свекруха. — Я ж тобі як рідна мати! І ти з мене гроші вимагаєш? Не думала я, що Борис з такою одружився…

— Любове Андріївно, вибачте мене, але ні безкоштовно, ні платно я вам пожити не дам. І заповіт писати якщо й буду, то тільки на свою дитину, яка обов’язково у мене народиться. У мене все життя попереду.

— Ось така? Та в тридцять років вже пізно народжувати! Та й від кого? Ти ж одна-однісінька! Придумала… фантазерка. Дивись, жадібність тебе згубить! Залишишся біля розбитого корита. Ще згадаєш мої слова, наплачешся! — свекруха скривилася і стала подібною до відьми. Майї захотілося її виставити за двері і більше ніколи не впускати. Вона раптом подумала, що всі її біди від заздрості Любові Андріївни, що вона завжди не любила Майю і твердила Борису, що щастя їм не бачити.

— Ідіть, Любове Андріївно. Я сама розберусь. Мені вже тридцять років, і голова на плечах є. А якщо що, так хай краще державі все дістанеться, ніж вам.

Свекруха щось пробурмотіла і пішла, грюкнувши дверима. А наступного дня Майї зателефонував Григорій і почав на неї кричати, звинувачуючи, що його мамі після візиту до неї стало зле.

Майя зрозуміла, що якщо вона хоче жити спокійно, то потрібно позбавлятися від свекрухи та її родини. Вона виставила свою квартиру на продаж. Покупці знайшлися швидко. Після цього Майя оформила документи на спадщину і продала квартиру батька. На ці гроші вона купила житло більше і переїхала в нове життя без старих «родичів». Її нову адресу ніхто з них не знав і не заважав будувати плани на майбутнє.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + 2 =

Також цікаво:

FR1 годину ago

La femme de ménage de mon fils

Amandine était une femme qui ne s’énervait jamais. C’était même devenu une plaisanterie récurrente entre elle et son mari Brice....

З життя1 годину ago

Part 2: My Mother-in-Law Hurled Boiling Oil at Me for Refusing to Give Them My Inheritance—My Husband Smiled and Asked for a DivorceI crawled to the phone, dialed 911, and whispered through the pain that I would finally tell the police everything.

The oil struck my shoulder first. A heartbeat later, it seared across my neck and chest like liquid fire devouring...

FR1 годину ago

Le chat est resté cinq jours devant la porte. Ce qu’il y avait derrière a glacé tout le monde

Caramel ne bougeait pas. Le vieux chat roux à l’oreille déchirée restait collé au paillasson du troisième étage, le museau...

HE2 години ago

הוא השאיר אותי לבד עם תאומות בנות חצי שנה, וכשהוא חזר, הוא קפא בדלת

הידית של דלת הכניסה הסתובבה באיטיות, כאילו מישהו בצד השני מהסס. השעה הייתה עשר וחצי בבוקר, יום חמישי. השמש של...

FR2 години ago

L’enfant qu’ils ne méritaient pas

J'ai porté un enfant pour ma cousine et son mari. Neuf mois de ma vie. Neuf mois d'espoir, de nausées,...

CZ2 години ago

Střepy a vodítko

Petr tu přezdívku slyšel odjakživa. Na základce to bylo „Píďalko, uhni“, na učňáku „Hele, Sněženko, pojď sem“ a v práci...

FR4 години ago

Un mariage pour de faux

— Tu as pété un câble ou quoi ? Ma sœur a failli en recracher son café quand je lui...

EN4 години ago

Last Call for Room 204

They say you don’t really know someone until you share a wall. I shared a wall with Arthur Callahan for...