Connect with us

З життя

Шпигунські ігри: невістка використовує диктофон, щоб дізнатися таємниці свекрухи

Published

on

Володимир та Соломія були одружені вже два роки. Вони дуже любили один одного, але часто виникала напруга через взаємини Соломії з тещею.

Соломія була лагідною і доброю. Вона завжди намагалася догодити оточуючим, особливо своїм новим родичам.

Проте, попри всі зусилля, Соломія відчувала холодність і відчуження з боку Лідії Олександрівни.

Теща ніколи не висловлювала нічого поганого просто в обличчя, але її погляди, інтонації й тонкі натяки змушували Соломію почуватися небажаною гостею.

Кожного разу, повертаючись від Лідії Олександрівни додому, Соломія хвилювалася.

– Володимире, я відчуваю, що твоя мати мене не любить, – з тривогою сказала чоловікові дівчина.

У такі моменти Володимир зітхав і, відкладаючи книгу, яку читав, сердито відповідав:

– Що ти знову собі напридумувала? Мама тебе поважає, вона просто така людина, трохи стримана. Ти ж знаєш, як їй було важко виховувати мене після смерті батька.

– Я розумію, що їй було важко, але чому тоді мені здається, що вона постійно критикує мене за спиною?

– Це твої фантазії, Соломіє…

– Ні! Я ж казала тобі, як чула розмову Лідії Олександрівни з твоєю бабусею. Вона казала, що я невміха і я їй не подобаюсь, – нагадала чоловікові Соломія.

– Ти ж точно не знаєш, про кого саме йшла мова. Давай краще поговоримо про щось приємне. Як тобі ідея піти завтра в кіно на якусь гарну новинку? – змінив тему розмови Володимир.

Однак Соломія не могла так легко позбутися своїх сумнівів. Вона знала, що теща недолюблює її родину, хоча та ніколи не висловлювала це відкрито.

Після чергового візиту до батьків чоловіка Соломія вирішила розвіяти свої сумніви.

Наступного разу, йдучи в гості до тещі, Соломія вирішила взяти із собою диктофон.

Дівчина непомітно прошмигнула на кухню і приховала в кухонних рушниках маленький диктофон, який придбала кілька місяців тому для запису лекцій в університеті.

Після цього вона старалась поводитися звично, допомагаючи Лідії Олександрівні готувати вечерю.

Коли вони повернулися додому, Соломія мовчки лягла спати, не сказавши чоловікові ні слова про свій план.

Наступного дня вона мовчазно відправилася до тещі, нібито допомогти по господарству, хоча насправді дівчина мала намір забрати диктофон.

Соломія знайшла його на тому ж місці, де й залишила. Дрижачи від хвилювання, вона повернулася додому.

Увечері, коли Володимир повернувся з роботи, дівчина підійшла до нього із загадковим виглядом:

– Володимире, давай послухаємо одну річ, – сказала вона, тримаючи в руках диктофон.

– Що таке? – здивовано спитав чоловік, знімаючи куртку. – Це диктофон? Що на ньому?

– Просто послухай, будь ласка, – наполягала Соломія і ввімкнула запис.

Спочатку було чути звичайні звуки кухні: шум води, стук посуду, розмови про погоду.

Потім пролунав голос роздратованої Лідії Олександрівни. Було зрозуміло, що вона комусь телефонувала.

Як тільки їй відповіли, голос літньої жінки став ще значно гучнішим і різкішим.

– Я ніяк не можу заспокоїтися. Куди тільки дивився мій син, коли одружився на ній? Ця невдаха зовсім не вміє готувати! – обурено почала вона. – Та взагалі, звідки вона взялася? Їхня сім’я навіть чайник толком не може поставити! І по сватці видно, що вона така ж господиня, як і її дочка. Там всі такі…

Далі було ще більше образливих зауважень про зовнішність Соломії, її манери та родину.

Потім Лідія Олександрівна люб’язно попрощалася з опонентом і ввімкнула телевізор.

На цьому дівчина вимкнула запис. Соломія поглянула на Володимира з надією та страхом одночасно.

– Тепер ти бачиш, що я була права? – спитала вона, ледве стримуючи сльози.

Володимир мовчав, спантеличено опустивши очі додолу. Він почувався ніяково і розгублено.

З одного боку, він розумів, що мати дійсно повелася неприпустимо, але з іншого — йому було важко прийняти те, що Соломія підло підслухала розмови матері.

– Мама завжди була прямолінійною, – нарешті сказав Володимир, піднімаючи погляд на дружину. – Можливо, вона просто сказала це на емоціях…

– Емоції?! – вигукнула Соломія, відчуваючи себе зрадженою. – Емоції такі, що ображає мою родину і мене?! Нічого собі, яке виправдання ти їй знайшов!

– Ну, може, вона просто нервує… Давай спробуємо поговорити з нею спокійно, пояснити…

– Ні, Володимире! Я більше не хочу терпіти ці приниження! Якщо ти не можеш мене захистити, значить, ми повинні переглянути наші стосунки! – з цими словами Соломія вибігла з кімнати, залишивши чоловіка самого з важкими думками.

Він розумів, що ситуація вимагає негайного вирішення, але не знав, як вчинити правильно.

Пізніше, того ж вечора, коли пристрасті трохи вщухли, Володимир вирішив зателефонувати матері.

Він пояснив Лідії Олександрівні ситуацію і попросив вибачитися перед Соломією за свої неприємні слова.

– Мамо, так не можна… Це вже перебір якийсь…

– Вона мене підслуховувала? Записала мій розмову на диктофон? Хто їй дозволив?! Хто дозволив?! Я піду в поліцію і посаджу її за те, що вона втручається в чуже особисте життя! – заголосила жінка. – І ти ще хочеш, щоб я після всього перед нею вибачилася? Це їй потрібно валятися у мене в ногах і просити пробачення!

– Мамо, стоп! – різко перервав її тираду Володимир. – Ти себе взагалі чуєш?!

– Чую! Дуже навіть добре я тебе чую! Щоб і ноги цієї Соломії в моєму домі більше не було! Ти мене чуєш? Чуєш? Я ще перевірю, може, вона скрізь диктофони розкидала. У своєму домі й слова не скажеш! – розридалася Лідія Олександрівна. – А ти, замість того, щоб захистити матір, став на її бік! Я завтра ж піду в університет і вимагатиму відрахувати цю змія!

– Не смій цього робити! – крикнув у трубку знервований чоловік, зрозумівши, що мати істотно перегнула палицю.

– Ще тебе не спитала! От, знайшовся вказівник, – усміхнулася Лідія Олександрівна і кинула трубку.

Володимир зробив кілька спроб знову додзвонитися до матері, але йому нічого не вдалося.

Щоб та не наробила справ, чоловік поїхав до неї, щоб поговорити і переконати нікуди не ходити і не ганьбити Соломію.

Однак Лідія Олександрівна навіть не відчинила Володимиру двері, заздалегідь знаючи, про що йтиметься.

Коли жінка заспокоїлася, вона вирішила нікуди не йти, а просто не пускати Соломію в свій дім і налаштовувати сина проти неї.

Чоловік швидко здогадався про її план, тому став рідко бувати у батьків.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 − три =

Також цікаво:

DE9 хвилин ago

Die Boxerin von Zelle 14

Als Nadja Brenner ins Frauengefängnis in Bautzen gebracht wurde, drehten sich sofort Köpfe. Nicht wegen ihrer Größe – sie war...

LT10 хвилин ago

Dėžė su Kęstučio Adomaičio knygomis

Kai Tomas Bružas tą ketvirtadienio popietę įžengė į tėvo butą Žaliakalnyje, jį pasitiko atviros durys ir stiprus popieriaus kvapas –...

CZ28 хвилин ago

Krabice s knihami pana Kubíčka

Radek vešel do bytu bez ohlášení, protože schůzku mu ráno zrušili, a jako první ho udeřila do nosu vůně starého...

CZ29 хвилин ago

Nová účetní na Vinohradské, tři domy od jeho firmy

Dvacet let jsem vedla účetnictví manželovy firmy zadarmo, protože prý „takhle to v rodině funguje". Když odešel k mladší, firmu...

UA44 хвилини ago

Бурчик з Тернополя і мішок корму, по який ніхто не приходив

До притулку на вулиці — ні, на вулиці Живова в Тернополі потрапив кіт, від одного вигляду якого волонтери одразу приготувалися...

DE45 хвилин ago

Der Werkstattschlüssel, den meine Schwiegermutter nie zurückgeben wollte

Ich heiße Jonas Brandt, bin vierunddreißig und repariere seit zwölf Jahren Autos in Bielefeld. Die Werkstatt gehörte meinem Schwiegervater, bevor...

UA45 хвилин ago

Максим і Лариса: три дні до Нового року

Ірина Ковальчук саме заносила пакети з «Ашана» на Позняках, коли побачила відкриту дорожню сумку на ліжку. Максим складав туди сорочки...

IT1 годину ago

Le mani di Renzo Bertolini

A settantun anni, Renzo Bertolini ha trovato il modo di rendersi utile che nessuno gli aveva insegnato prima: tenere in...