З життя
Заберіть мені дитинство назад!” — наполягала сестра після восьми років відсутності…
«Віддайте мені моїх дітей!» — вимогла сестра, якої не було вісім років…
Буває, що доля змушує стати батьком раніше, ніж ти встигаєш зрозуміти, що таке дорослість. Не за власним бажанням — через обставини. Так сталося зі мною.
Звати мене Ігор. Я виріс у дитячому будинку. Коли мені виповнилося десять, туди ж привезли мою молодшу сестру Марійку — їй було лише п’ять. Ми трималися раз, як могли. Я віддавав їй свої цукерки, допомагав з уроками, захищав від грубощів і несправедливості. Мріяв про день, коли заберу її звідти, коли вона вже не буде самотньою.
І той день настав. Коли я отримав свою першу хату, оформив опікунство — Марійка переїхала до мене. Ми стали справжньою родиною. Я працював, навчався, а вона росла — розумна, гарна дівчина, добре вчилася, навіть спортом займалася. Я нею пишався.
Але все змінилося, коли Марійці виповнилося шістнадцять. Вона закохалася в хлопця старшого — майже мого ровесника. Тарас був, як то кажуть, «з вулиці» — без роботи, без навчання, весь день ганявся за нічим. Я намагався її відмовити, але даремно: кохання, сльози, істерики. А потім — вагітність. Сестрі не було й сімнадцяти.
Я зібрав усі сили, влаштував їхній шлюб. Через кілька місяців народилися близнюки — Андрійко й Оленка. Я не ліз у їхнє життя, але завжди був поруч, підтримував. Спочатку здавалося, що все якось влаштується. Тарас знайшов роботу, Марійка сиділа з дітьми.
Та коли мали не виповнилося й півроку, Марійка знову завагітніла. Я зітхнув, але змирився. Народився Петрик. А потім все пішло шкереберть: Тараса звільнили, він почав пити, Марійка — гуляти, все частіше залишаючи дітей самих.
На той час у мене вже була своя родина, дружина Галя, ми чекали дитину. Але я не міг заплющити очі на те, що творилося з небожами. І ось одного разу мені подзвонили сусіди Марійки: діти плачуть, вдома нікого. Я примчав — малі голодні, брудні, ридають, а мати десь гуляє. Я подзвонив Галі, і вона, не вагаючись, сказала:
— Забирай їх. Привози додому.
Так у нас опинилися відразу троє дітей. Ми їх помили, нагодували, поклали спати. Тиждень минув у клопотах, але на душі було спокійно. Вони у безпеці. Через тиждень з’явЯк пізніше виявилося, Настя більше ніколи не з’явилася, а ми продовжили жити разом — щасливою, шумною родиною.
For My Mother, Looking After Her Granddaughter Seems an “Impossible Task.
Dear Diary, My mother finds looking after her granddaughter absolutely impossible. All my friends have mothers who can step in...
I Invite No One, I Host No One, I Share Neither My Harvest Nor My Tools – In My Village, They Think I’m Mad.
I keep to myself, I never invite anyone over, I never split my crops or lend my tools the folk...
“Get Out of My House!” I exclaimed to my mother-in-law as she once again started hurling insults my way.
Get out of my house! I shouted at my motherinlaw when she started hurling abuse at me again. The only...
My Ex-Husband’s Son from His Second Marriage Fell Ill, and He Asked Me for Financial Help – I Said No!
Emma Clarke, 37, has been single for a decade now ten solid years since the divorce that left her with...
The Underlayer: A Deep Dive into Hidden Foundations
Emma, is that you? I asked, startled when a former schoolmate slipped the door open. It had been about a...
Tasha Was Overjoyed: She Awoke with a Blissful Smile on Her Face, Sensing Vadim Breathing Softly Behind Her, Making Her Smile Again.
Maggie feels joyous. She wakes with a blissful smile spreading across her face. She senses David breathing warm air against...
While I Was at Work, My Husband Went to Pick Up the Children, and When I Went to Join Him, He Wouldn’t Open the Door for Me.
Hey love, Ive got to tell you whats been happening, so picture this: I was at the office in Birmingham,...
Refusing to Care for My Husband’s Sick Aunt, Who Has Her Own Children
Emily, you know David runs his own company, he spends days in meetings, and Sophie lives on the other side...