Connect with us

З життя

Когда свекровь решила переехать к нам, я не осталась в стороне

Published

on

Шесть лет мы с Артёмом откладывали каждую копейку, мечтая о своём уголке. В итоге купили двушку в Новосибирске — скромную, но уютную, с евроремонтом, сделанным своими руками. Ангелина ждала двойняшек, до родов оставались считанные дни. Всё подготовили: собрали сумки, обустроили детский уголок, оставалось только сделать генеральную уборку.

Ангелина с самого начала хотела жить отдельно от родителей, особенно избегая общения со свекровью. С Ларисой Петровной отношения не ладились — та вечно лезла с советами, как правильно дышать, готовить борщ и даже как спать. Однажды Ангелина не выдержала и прямо сказала, что не нуждается в её наставлениях. Свекровь обиделась и пропала… Но ненадолго.

Когда Артём отвёз жену в роддом, он не ожидал подвоха. На следующий день раздался звонок: “Сынок, я приехала в гости!” — объявила мама. Не успел он опомниться, как Лариса Петровна уже хозяйничала в квартире: “Коридор тесноват, обои мрачные, кухня — ну кто так плитку кладёт?!”. Перетряхнула холодильник, раскритиковала магазинные вареники и пообещала завтра сварганить солянку. Артём пытался отшутиться, но мать, облачившись в домашний халат, гордо прошлась по комнатам, как ревизор.

Вечером он хотел отвезти её назад, но услышал: “Останусь на ночь, тебе одному нельзя — вдруг Ангелину выпишут?”. И осталась. На день. На два. На неделю…

Пока Артём был на работе, Лариса Петровна переставляла мебель, решала, куда поставить кроватку, и составляла список “недостающих” вещей. Артём нервничал, но молчал — не хотел огорчать мать. А потом она заявила: “Остаюсь на месяц, помогать с внуками. Вам одним не справиться!”

Когда Ангелину выписали, встречали всей командой — родители, Артём и, конечно, сияющая от важности Лариса Петровна. Жена сразу почуяла неладное: шторы другие, диван переехал, пахнет чужими духами. Родители уехали, а свекровь — нет. На немой вопрос жены Артём пробурчал: “Мама поживёт немного… поможет с детьми…”

Ангелина еле держалась на ногах после родов, но терпела. Уже вечером началось: “Ты неправильно держишь малышей”, “Пеленки завязываешь криво”, “Они плачут, потому что ты не умеешь убаюкивать!”. Жена молчала, пока свекровь не выхватила у неё ребёнка. И тут Ангелина взорвалась:

— Спасибо, но мы справимся сами. Это мои дети. И укачивать их буду я.

Свекровь всплеснула руками, будто её облили водой. Артём замялся, но под ледяным взглядом жены сник. Ангелина стояла, как скала. Это её дом. Её правила.

Лариса Петровна шумно собрала вещи и уехала. Больше не появлялась. Артём наконец понял, что жене нужна не критика, а плечо. А Ангелина впервые за долгое время вздохнула свободно. Неважно, сколько прошло времени — главное, она отстояла свои границы.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − 6 =

Також цікаво:

З життя26 секунд ago

Заможний чоловік повернувся додому раніше і застав покоївку, яка танцювала з його сином у візку; те, що сталося далі, шокувало всіх

Зазвичай величезна квартира багатого Киянина Дмитра Шевченка була немов застиглим театром: довгі мовчазні коридори, холодні, позбавлені життя кімнати, простір без...

З життя7 хвилин ago

Любов, що витримала випробування часом

Любовь крізь роки У село приїхала нова родина. Якраз добудували нову школу. Старий директор пішов на пенсію, а новим став...

З життя8 хвилин ago

Немовля знайдене живою в рюкзаку, наполовину закопаному у крижаній річці — але шокуюча правда цього порятунку приголомшила слідчих і розлютила громаду

На світанку місто ще було вкрите тишею та інеєм. Звичайний обхід поліцейського Данила Бойка та його слухняного пса-партнера, Тараса, обіцяв...

З життя1 годину ago

Пес обійняв господаря востаннє перед евтаназією, аж раптом лікар вигукнув: “Стійте!” — і те, що сталося далі, змусило плакати всю клініку

Тісна кімната ветеринарної клініки ніби затамувала подих разом із тими, хто був всередині. Бліді стіни тремтіли від напруження, низька стеля...

З життя1 годину ago

Коли службовий пес Тітан раптово завмер у переповненому автобусі, ніхто не розумів чому — аж поки його пронизливий погляд не зупинився на маленькій дівчинці в кінці салону

Звичайний ранок у Львові перетворився на щось неймовірне, коли службовий пес на імя Бурштин раптово завмер у переповненому тролейбусі 10....

З життя1 годину ago

Не зовсім як у серіалі, але близько

Не як у серіалі, але схоже Маруся обожнювала серіали й мріяла, щоб у її житті все було гарно, як на...

З життя2 години ago

Слова моєї свекрухи: «Ця дитина — не мого сина» — болюче відгукнулися в моєму серці

Слова моєї свекрухи: «Ця дитина не мого сина» пролунали болюче.«Ця дитина не мого сина», сказала моя свекруха в день народження...

З життя2 години ago

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але такого розвитку подій вона не очікувала!

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але не очікувала такого повороту подій.Минуло два роки з моменту, як...