З життя
Що ти можеш дозволити?
…Вдаривши будильник об металевий край тумбочки, Лесь Рибак встав з ліжка й босоніж поплентався до кухні. Його чекав справжній шок. За столом, закинувши одну ніжну ніжку на іншу, сиділа Антоніна. На ній був лише вишуканий мереживний фартушок. Цей факт так збентежив Леся, що він навіть зажмурився.
— Коханий, ти прокинувся! — Антоніна легко зірвалась з табурета й повисла на шиї остовпілого Леся. — Я вже сніданок приготувала!
— Справді? І що ж це? — спитав він, дивлячись на щось волокнисте.
— Ну як же, Лесю? Це брокколі на парі.
Лесь ніколи не їв «брокколі на парі». Він звик до простіших сніданків.
— Може, трошки майонезу? — несміливо запропонував він, не в змозі жувати безсмачну масу.
Але, побачивши, як брови Антоніни зсунулись, Лесь швидко відмовився від ідеї:
— Так-так, кохана! Без майонезу!..
«За що мені таке щастя?» — думав він, допасуєючи сніданок. Але думка стосувалася зовсім не брокколі, а богині, що сиділа на старому кухонному табуреті. «Ця фея… Німфа… Моя Антоніна!»
***
Вперше Лесь побачив Антоніну в театрі, де працював електриком останні тридцять років. Одного разу, лагодячи перегорілий прожектор, він направив світло на сцену — і побачив її. Тонку, ніжну, як вітряна троянда. Вона запала йому в душу, і відтоді він не знав спокою.
Ні, Лесь Рибак не був із тих, хто бігає за кожною спідницею! Що досить дивно для чоловіка, який працює в театрі. Тут у нього була репутація порядності й сумлінності. Можливо, саме за це небеса й подарували йому Антоніну?
***
Лесь швидко погладжував сорочку, намагаючись не відволікати «німфу».
— Кохана, може, допоможеш? — несміливо попросив він.
Але Антоніна була захоплена своїми «божественними» справами.
— Коханий, давай сам? — промурмотіла вона, не відриваючи очей від телефону.
— Ну, сам — так сам!
Не знаючи, де ховається праска, він просто зробив сороч— Ну, сам — так сам! — зітхнув Лесь і, змочивши долоні, розгладив сорочку руками, а потім вирушив на роботу, згадуючи про спокійні часи, коли його чекали звичайні вареники й теплий усміх жінки, яка його справді любила.
I’m 45 Years Old and No Longer Welcoming Guests into My Home.
Im 45 now and I no longer entertain anyone in my flat. Some folk seem to forget that when they...
My Daughter Handed Me an Invitation to Her Wedding, and When I Opened It, I Nearly Fainted.
My daughter handed me a wedding invitation, and the moment I unfolded it the world seemed to tilt and I...
At Christmas Dinner, My Daughter Boldly Declared, “Mum, Your Needs Are Last on the List!”
At the Christmas dinner, with everyone watching, my daughter blurted out, Mum, your needs are always last. I want you...
The Right to Choose
Emma wakes up a minute before her alarm. The room is still dim, but the grey February light filters through...
Restoring Trust: The Path to Rebuilding Confidence
Repairing Trust I remember walking toward the towns adultlearning centre as if I were still hunting for a shed to...
I Purchased a Countryside Retreat for a Peaceful Retirement, but My Son Invited the Whole Gang and Said, “If You’re Not Happy, Why Don’t You Head Back to London?”
I finally bought a little farm out in the Yorkshire Dales to enjoy my retirement, but my son wanted to...
Apologies, Mum. It’s a sophisticated affair. Melissa prefers you don’t attend—she finds you a bit too theatrical.
Sorry, Mum. Its a proper event. Poppy doesnt want you there. She thinks youre too dramatic. I heard my own...
While I Slept, My Daughter-in-Law Surreptitiously Snipped My Hair!
My name is Patricia Riley, fiftyeight years old, and the thing Im about to recount still feels like a cruel...