Connect with us

З життя

Що ти можеш дозволити?

Published

on

…Вдаривши будильник об металевий край тумбочки, Лесь Рибак встав з ліжка й босоніж поплентався до кухні. Його чекав справжній шок. За столом, закинувши одну ніжну ніжку на іншу, сиділа Антоніна. На ній був лише вишуканий мереживний фартушок. Цей факт так збентежив Леся, що він навіть зажмурився.

— Коханий, ти прокинувся! — Антоніна легко зірвалась з табурета й повисла на шиї остовпілого Леся. — Я вже сніданок приготувала!
— Справді? І що ж це? — спитав він, дивлячись на щось волокнисте.
— Ну як же, Лесю? Це брокколі на парі.

Лесь ніколи не їв «брокколі на парі». Він звик до простіших сніданків.

— Може, трошки майонезу? — несміливо запропонував він, не в змозі жувати безсмачну масу.

Але, побачивши, як брови Антоніни зсунулись, Лесь швидко відмовився від ідеї:

— Так-так, кохана! Без майонезу!..

«За що мені таке щастя?» — думав він, допасуєючи сніданок. Але думка стосувалася зовсім не брокколі, а богині, що сиділа на старому кухонному табуреті. «Ця фея… Німфа… Моя Антоніна!»

***
Вперше Лесь побачив Антоніну в театрі, де працював електриком останні тридцять років. Одного разу, лагодячи перегорілий прожектор, він направив світло на сцену — і побачив її. Тонку, ніжну, як вітряна троянда. Вона запала йому в душу, і відтоді він не знав спокою.

Ні, Лесь Рибак не був із тих, хто бігає за кожною спідницею! Що досить дивно для чоловіка, який працює в театрі. Тут у нього була репутація порядності й сумлінності. Можливо, саме за це небеса й подарували йому Антоніну?

***
Лесь швидко погладжував сорочку, намагаючись не відволікати «німфу».

— Кохана, може, допоможеш? — несміливо попросив він.

Але Антоніна була захоплена своїми «божественними» справами.

— Коханий, давай сам? — промурмотіла вона, не відриваючи очей від телефону.
— Ну, сам — так сам!

Не знаючи, де ховається праска, він просто зробив сороч— Ну, сам — так сам! — зітхнув Лесь і, змочивши долоні, розгладив сорочку руками, а потім вирушив на роботу, згадуючи про спокійні часи, коли його чекали звичайні вареники й теплий усміх жінки, яка його справді любила.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

десять + чотири =

Також цікаво:

З життя5 години ago

Mary’s Mum Couldn’t Bear the Loss and Turned to Alcohol, Forgetting Her Daughter’s Very Existence

Back when I was in Year 5, I recall admiring Emily, my younger neighbour. With her long, golden plaits and...

З життя5 години ago

The Astonishing Life

THE REMARKABLE LIFE At Emilys wedding, we celebrated for two days straightboisterously, heartily, and joyfully. Her groom, Michael, had the...

З життя5 години ago

“Get out of my home!” – I told my mother-in-law after she insulted me yet again

The only thing Id ever truly feared in my life was a furious mother-in-law. Before all this, I’d been married...

З життя5 години ago

The Last Will and Testament of the Youngest Son

THE YOUNGEST SONS LEGACY Sarah couldnt take her eyes off the Operating Theatre sign above the double doors. She’d been...

З життя6 години ago

A Father Leaves His Family and Hires His Own Daughter as the Nanny: How Long Will This Unusual Arrangement Last, and Can Their Strained Relationship Be Mended?

After her father left the family, Emily developed a deep resentment towards him. Although he promised to keep in frequent...

З життя6 години ago

Now Mary Does Everything She Can! If Her Husband Is Gone, She Lives for Her Children. She Rushes Between Them, Hoping for Something from Them. But What About Them? Not Building Fences or Painting Walls… They Compete With Each Other. So, What’s Happening in the Village Now?

“Afternoon, ladies! What scandal are we hashing out today? Move over, let me catch the news. Youll never hear or...

З життя7 години ago

My parents bought my older sister a flat and gave me their own apartment. When I insisted on making the arrangement official, I became an outcast in my own family.

For over a decade, I hadnt exchanged a word with my parents or my elder sister. Looking back, its clear...

З життя7 години ago

My 30-Year-Old Friend Chose a Schoolgirl Yesterday—Life Taught Him a Valuable Lesson

Ive got this mate called George. Hes ridiculously cleverthe sort who everyone calls when their Wi-Fi box starts blinking or...