– Дідусю, вона досі там лежить, – голос Марковни звучав жалісно, зі сльозами. Вона облокотилася на підвіконня і, уткнувшись чолом в скло, спостерігала. – Стільки часу...
– Діду, вона досі там лежить, – голос Марії Олексіївни звучав жалісно, крізь сльози. Вона сперлася на підвіконня, притуливши чоло до скла, і спостерігала. – Як...
-Діду, вона ж досі там лежить, – голос Марковни звучав співчутливо, крізь сльози. Вона сперлася на підвіконня і, втупившись чолом у скло, вела спостереження. – Скільки...
Дідусю, вона все ще лежить там, — голос Марківни був жалісливий, крізь сльози. Вона оперлася на підвіконня й, приклавши чоло до скла, спостерігала. — Скільки часу...
Дідусь, вона досі лежить, — голос Маркови був сповнений жалю крізь сльози. Вона сперлася на підвіконня і, уткнувшись чолом у скло, спостерігала. — Стільки часу вже...
– Дідусю, вона все ще там лежить, – Марківна говорила крізь сльози, дивлячись у вікно. Обперлася лобом на скло і веде спостереження. – Скільки часу вже...
Дві жінки років шістдесяти п’яти сіли на одній станції у поїзд, що прямував до столиці. Спочатку неквапливо зайшла одна, невисока білявка, а потім перед самим відправленням...
Дві жінки близько шістдесяти п’яти років сіли на одній станції в поїзд, який прямував до столиці. Спочатку виважено зайшла одна, невисока блондинка, а потім перед самим...
В поїзд, що прямував до Києва, на одній станції сіли дві жінки близько шістдесяти п’яти років. Спочатку повагом зайшла одна, невисока блондинка, а перед самим відправленням...
В поїзд, що прямував до Києва, на одній із станцій сіли дві жінки приблизно шістдесяти п’яти років. Спочатку спокійно зайшла одна, невисока блондинка, а потім, вже...