Connect with us

З життя

Чому моя дружина швидко вийшла з відпустки по догляду за дитиною?

Published

on

Моя дружина недовго була у декретній відпустці, бо не хотіла втратити роботу, на якій добре заробляла. З нашою донечкою від ранку до вечора сиділа теща. Мама Галини прибирала, прала і готувала для нас. Пізніше вона порадила нам віддати малу до дитячого садка, адже вона має зрештою рости серед дітей. Ми з дружиною вирішили, що це навіть не обговорюється, але тоді теща сказала, що більше не може доглядати за нашою дитиною, бо не має сил і дуже втомилася.

Моя дружина і я маємо маленьку дитину. Донечка. Їй два з половиною роки. Ми довго чекали на неї, намагалися, тому вона — наше велике щастя і благословення. Одного дня ми дізналися про прекрасну новину, яка назавжди змінила наше життя на краще. Я і Лена стали батьками маленького янгола.

Через дев’ять місяців народилася найулюбленіша, найдорожча і найгарніша дівчинка у світі. Я, моя дружина і наші батьки були неймовірно щасливі з цього приводу. З перших днів життя вона постійно оточена рідними. Ми її дуже любимо, дружина була у декреті півтора року. Укладено договір, що після цього часу або вона повертається на роботу, або її місце віддадуть іншому. І ось після багатьох умовлянь вони згодилися на таку поступку.

Загалом, протягом останнього року моя теща, мати Лени, доглядає за онукою впродовж дня, а ввечері ми обоє працюємо і передаємо турботу про доньку на себе. Протягом цього часу все було гаразд. Мати Лени охоче займалася онукою і не висловлювала жодних скарг.

Але останнім часом ситуація кардинально змінилася, і тепер вона наполягає на її звільненні від обов’язків няні. Вона не сильно старається пояснювати свою поведінку, просто поставила умову і все. Коли ми почали її розпитувати, мати дружини почала казати, що дитині потрібна комунікація з іншими дітками, і що вона повинна звикати до суспільства якнайшвидше.

Так, зрозуміло, що в телевізійних програмах постійно лунають такі твердження, і вона теж починає думати в цьому напрямку. Моя дружина і я зразу ж відмовилися від дитячого садка. Багато наших друзів скаржаться, що як тільки дитина починає ходити в садок, їй одразу ж трапляються численні хвороби, які тягнуться без кінця та краю. Тому ми вирішили, що обійдемося без цього, і дитина залишатиметься вдома. Це тільки на краще для її здоров’я. Вона для нас дуже важлива, у нас тільки вона, ми приділяємо їй багато уваги.

Дружина сказала матері, що про це думає, але та відказала, що дуже втомилася і не має сил бігати за дитиною. Загалом, мати поставила нас перед фактом, що не буде більше доглядати за малою, і крапка.

Як тепер нам із нею домовитися? Ну що за жінка! Хоче відправити дитину до садка, коли сама може бути з нею.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 3 =

Також цікаво:

HU6 хвилин ago

Zöldbab fél kilenckor

Anyu szerda reggel fél kilenckor hívott, épp amikor egyik kezemmel a kávémat próbáltam meginni, a másikkal az autókulcsot kerestem, és...

HE32 хвилини ago

לונה מחכה לילה שלישי ליד הכלוב מספר שבע

בפינת החיות של עמותת "בית חם" בפתח תקווה, בין הכלובים המתכתיים שמהדהדים כל נביחה פי שלוש, יש כלבה מגזע לברדור...

LT60 хвилин ago

Rita ir laiptai, kurie nepriklauso niekam kitam

Rita Vaitkevičienė, penkiasdešimt trejų metų, kas antrą dieną per pietų pertrauką eidavo tais pačiais laiptais prie Vilniaus Kalnų parko. Šešiasdešimt...

HE1 годину ago

הקבלן מרחוב הפרחים 14

אני שכן שלו כבר תשע שנים, גר בקומה מתחת, ברחוב הפרחים ברמת גן, ליד השוק. את יוסי בן־נתן כולם בשכונה...

HE1 годину ago

הקבלן מרחוב הפרחים 14

אני שכן שלו כבר תשע שנים, גר בקומה מתחת, ברחוב הפרחים ברמת גן, ליד השוק. את יוסי בן־נתן כולם בשכונה...

IT1 годину ago

Il garage di via Bramante

Mi chiamo Renato Casagrande, ho cinquantotto anni, e per ventitré anni ho gestito un'officina meccanica a Bergamo, in via Bramante,...

IT1 годину ago

Il quaderno azzurro di Patrizia

«Questo dolore non passa, e forse non deve passare» ha scritto Nadia sul suo profilo, otto anni dopo il giorno...

HE3 години ago

הכלב שספר את החוליות בגדר במשך שמונה חודשים, עד שמישהו עצר

בכלוב מספר שבע-עשרה, בעמותת "צל וגג" שליד קריית גת, יושב האסקי בשם בורקן עם האף צמוד לגדר הרשת. לא נובח....