Як мама і тьотя подружилися після сварки в інтернеті через кулінарний рецепт.

Мама познайомилася з тіткою Оксаною в інтернеті десь три-чотири роки тому. Вони посварилися під одним постом з кулінарним рецептом.

Мама стояла на своєму, що цибулю та моркву для супу потрібно смажити одразу і разом, а тітка Оксана стверджувала, що спершу на сковорідку відправляється морква, а потім, через п’ять хвилин, можна додавати цибулю. Це була перша сварка мами в інтернеті. Не знаю, як вони змогли примиритися з різними методами смаження, але переписка почалася. І тривала досить довго.

Тітка Оксана стала майже онлайн-учасницею нашої родини: вона завжди була в курсі нашого життя, давала поради.

Вона навіть надсилала мамі подарунки на свята: теплий плед, букет сушених трав, набір інструментів (мама тоді поскаржилася, що навіть викрутки в домі немає). Відповідні дари теж були: вовняні шкарпетки, пояс з собачої шерсті, баночки з маринованими грибами.

На початку грудня тітка Оксана святкувала свій шістдесятий день народження. Мама отримала запрошення і гроші на квиток.

— Не поїду! Куди мені, старій, їхати й ганьбитися? — мама ходила по квартирі з кутка в куток, розриваючись між бажанням поїхати і залишитися вдома.

Я вирішила взяти все у свої руки: було куплено нове зимове пальто, а моя подруга з університету, яка проміняла нелегкий шлях хірурга на роботу перукаря, привела до ладу мамину голову. Ще ми купили подарунок: сережки з великим камінням.

Щоб у мами не було спокуси передумати, я особисто відвезла її на вокзал і посадила на потяг. Дочекавшись, коли потяг рушить, зітхнула спокійно: нехай вона розвіється. Останні десять років, з тих пір як не стало батька, мама все більше занепадала. А коли я вийшла заміж і переїхала до чоловіка, вона зовсім розкисла.

Зателефонувала мама, повідомивши про прибуття:
— Чоловік зустрів, мабуть, чоловік Оксани. Дивно, вона не говорила, що заміжня. Гаразд, розберусь. Не нудьгуйте там! Скоро повернусь!

Мама не повернулася: тітка Оксана виявилася 60-річним Олексієм. Через несклонюване прізвище стать користувача була незрозуміла. Дядько Олексій зацікавився фото мами і боявся зізнатися у своїй гендерній приналежності. Так і спілкувався: писав, завжди цікавився маминим життям, дарував ті самі подарунки.

Вони приїхали до нашого міста у січні, аби вирішити питання з орендою маминої квартири. В маминих вухах красувалися ті самі сережки, які ми купили для подарунка «тітці Оксані».

— На весілля-то приїдете? — зашарівшись, запитала мама.
— Приїдемо, — пообіцяла я, не вірячи своїм очам: мама постійно усміхалася, зовнішньо скинувши років п’ятнадцять.
Дядько Олексій сподобався і мені, і чоловікові. А наша донька прийшла в повний захват від новоспеченого дідуся. Але найголовніше, що мама поруч з ним розквітла.

Вони одружилися. Скромно. Власної родини у дядька Олексія немає: він овдовів у 2006 році, дітей у них не було. Так і жив один.

Дуже рада, що зустрілися дві самотності. Хай вони будуть щасливі. Вони це заслужили!