Цiкаво
Якщо вам стало добре, то поруч з вами людина з позитивною енергією!
Є особливі люди. Поруч з ними просто стає добре. Не важливо, що вони роблять і чи взагалі спілкуються з вами…Вони можуть читати книгу у метро і коли ви присядете поруч, то відчуєте умиротворення. Чи вони гратимуть роль у п’єсі й вона вам здаватиметься найкращою з тих, що ви бачили за все своє життя!
Всі ми знаємо видатного артиста Леонова, але не всі знають про ту особливу енергетику, що він несе з собою. Лікарі, до яких звернувся артист, коли боліло серце, розповіли, що Леонов по приходу у лікарню зразу був впізнаний пацієнтами. Вони довго розмовляли, жартували та просто були неподалік від нього й у той день у всіх пацієнтів був хороший настрій та покращилось самопочуття!
І уявіть собі: лікарі запросили його в реанімацію і той пішов. Він не робив нічого особливого, розповів дві життєві історії та посидів поруч з важкохворими, але раптом їх показники покращилися і їм стало краще!
Це не значить, що артист, чи інші люди з такою ж енергетикою – святі. Просто, душа у них добра та промениста, вони випромінюють те добро та милосердя, а інші душі, що знаходяться поруч – відчувають це і знаходять у цьому своєрідні ліки.
Ці люди віддають свої сили та добро для того, щоб інші змогли відчути це, тому й ми повинні «віддячувати» цим «батарейкам» посмішкою, добром та гарним словом. Все ж найбільш успішними є ті, що вміють не тільки отримувати енергію, а й віддавати її.
Maggie pulled into the parking lot of Desert Willow Senior Living ten minutes late, Tucker panting in the passenger seat of her Honda CR-V. His gray muzzle was pressed against the window, leaving streaks of slobber she’d have to wipe later. She killed the engine and sat for a moment, watching the automatic doors of the memory care unit. Eight months since she’d moved her father in. Eight months of this old Lab shedding on her backseat, whining at the door every time she grabbed her keys.
*What if Dad doesn’t even know him anymore?* She grabbed the leash, and Tucker’s tail thumped hard against the center...
El gimnasio que me compré con mis ahorros estaba en una plaza pequeña en Hialeah, al lado de una lavandería que olía a suavizante todo el día. Yo llegaba a las cinco y media de la mañana, ponía el café y repasaba las máquinas antes de que entrara el primer cliente. Ese era mi ritual. El negocio no era gran cosa: tres mil pies cuadrados, barras oxidadas en los extremos y un aire acondicionado que sonaba como un tractor, pero era mío. Aunque había un tipo que se creía que el dueño era él.
Se llama Diego Mercado. Veinticuatro años, espalda de nevera, mandíbula de catálogo, una legión de seguidores que le aplaudían hasta...
I Stayed Silent When I Found Out My Husband Had Another Woman. Not Because I Feared Being Alone—My Grandmother Taught Me That Those Who Shout Have Run Out of Arguments. I Had Arguments, but I Was Waiting for Them to Form a Complete Picture. I Wasn’t Waiting for a Confrontation; I Was Waiting for a Slip of the Tongue. Because Men Like My David Always Slip Up—Not About Women, but About Money That Isn’t Theirs.
I stayed silent when I found out my husband had another woman. Not because I feared being alone or doubted...
La fille du jardinier
Je m’appelle Rodolphe Delmas, et pendant vingt-neuf ans j’ai cru que le monde appartenait à ceux qui naissaient du bon...
No Vine a Casarme con la Hija de un Albañil
Miren, antes de que me crucifiquen, déjenme dar mi versión. Me llamo Diego Rivas del Valle. Mi familia llegó de...
Užrašų knygelės dvelksmas
Aš dirbu padavėju „Grand Courtyard“ viešbučio banketų salėje jau dvylika metų. Per tą laiką mačiau visko: vestuves, kurios subyrėdavo dar...
Mergaitė su violetine saulute ant marškinėlių priėjo prie manęs ir tarė: „Mama žinojo, kad tu čia būsi“
Sporto salėje dar kvepėjo šviežiu parketo laku, sumišusiu su dulkių ir jaunystės nerimo kvapu. Ant krepšinio stovų kabojo mėlyni ir...
Raktai nuo namų prie jūros
Prieš dvidešimt vienerius metus Vida išmetė dukters lagaminus ant šaligatvio prie savo namų Vilniaus senamiestyje. Tą vakarą Agnė išėjo su...