Connect with us

З життя

Квартира для жизни без свекрови: Почему я против трёхкомнатного кошмара

Published

on

Мы покупаем квартиру не для того, чтобы делить её со свекровью: трёхкомнатная — прямой путь к семейному апокалипсису.

Мы с мужем, Димой, наконец-то созрели для собственного жилья — оформили ипотеку, заняли денег у свекрови и теперь лихорадочно изучаем объявления. Свекровь, Галина Петровна, вроде бы и не монстр, но её гиперопека сводит меня с ума. После смерти мужа она словно решила, что весь мир — её подопечный детский сад, а мы — несмышлёныши, которых надо постоянно держать под колпаком. У неё шикарная трешка в центре Самары, но я твёрдо стою на своём: пусть даже однушка, зато без её вездесущего присутствия.

Присмотрели новостройку с трёшкой — одна комната размером со шкаф, идеально под гардеробную, которую я так мечтала организовать. Но Галина Петровна восстала как буря: «Какая ещё гардеробная?! А где гости спать будут? Вдруг тётя Люда из Уфы приедет?» — и смотрела на меня так, будто я предлагала разобрать квартиру на дрова. Я сразу раскусила её план: эта «гостевая комната» — всего лишь троянский конь, чтобы потом водвориться у нас навеки. В последнее время она задерживается до ночи, будто её собственная квартира внезапно превратилась в берлогу медведя.

Я не дура — вижу, куда ветер дует. Галина Петровна одинока, а потому её «забота» давно переросла в тотальный контроль: звонки трижды в день «просто поболтать», советы, как правильно хранить носки, и настойчивые рекомендации по расстановке мебели в ещё даже не купленной квартире. Нет уж, спасибо! Мы с Димой берём ипотеку не для того, чтобы жить по её указке, какой бы «добренькой» она ни притворялась.

Я дала мужу чёткий наказ: «Только двушка. Твою маму я готова видеть максимум на Новый год и 8 Марта. Если ей так нужна гостевая — пусть оборудует у себя». Дима, конечно, завел пластинку про «мама просто скучает» и «ей же тяжело одной», но я железобетонна. Мой дом — не санаторий для одиноких пенсионерок с манией величия. Пусть лучше у меня будет один шкаф вместо гардеробной, чем вечно притирающаяся на диване свекровь.

Гости? Пусть ночуют на раскладушке. А если Галина Петровна вздумает заночевать — я «случайно» напомню, что у неё дома якобы забыт включённый утюг. Это наша крепость, наша берлога, и я не позволю превратить её в филиал её личного царства.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 2 =

Також цікаво:

DE12 хвилин ago

Zwei Leben der Hannelore Brenninger

Die Diagnose kam an einem Dienstag im März, zwischen der Frühstückspause und dem Mittagessen im Seniorenheim "Am Lindenpark" in Regensburg....

DE13 хвилин ago

Werkstatt Bergmann bleibt zu

Mein Vater hat vierunddreißig Jahre lang jeden Kolben in dieser Werkstatt selbst in der Hand gehabt. Ich, Kevin Bergmann, sechsundvierzig,...

DE13 хвилин ago

Der Gesellschafterausschuss der Neumann Präzisionstechnik GmbH

Ich heiße Thomas Vogt, ich bin achtundfünfzig, und seit einundzwanzig Jahren führe ich zusammen mit meiner Schwägerin Renate Böhm die...

UA2 години ago

Картка з архіву під лавкою

Беата Заремба стояла за стійкою рецепції в харківському бізнес-центрі колишньої трикотажної фабрики "Промінь" і чекала, поки стара жінка нарешті втратить...

UA2 години ago

Автомайстерня без документів на моє ім’я

Мене звуть Роман Ковальчук, мені сорок два, і я тесть, про якого зараз пліткують півпід'їзду в Тернополі. Розповім, як усе...

UA2 години ago

**Нічне таксі за двісті гривень**

Я була на дев'ятому місяці вагітності, перейми йшли кожні п'ять хвилин, а чоловік вирішив, що вечеря з клієнтом важливіша, ніж...

DE3 години ago

Werde die Wehen zu früh und ohne Hilfe

Als Lea um vier Uhr morgens die Augen aufschlug, lag Mika quer im Bett, ein Fuß auf ihrem Bauch, und...

UA4 години ago

Кудлатий з-під Тального, дві тисячі гривень і дзвінок до Дарини

Цуценя лежало в канаві біля дороги на Синьків — там, де закінчується асфальт і починається щебінка до кар'єру. Скручене в...