Connect with us

З життя

Мамо, я заслуговую на це!

Published

on

Олена зустріла свого майбутнього чоловіка на вулиці. Вона проспала на іспит. Примчала на зупинку, а трамвай щойно відійшов.

“От добре!” – вимовила вона, тупнувши ногою від досади. – “Тепер точно запізнюсь.”

“Дівчино, вам куди?” – Поруч зупинився хлопець на велосипеді. – “Можу підвезти.”

“На велосипеді? Ви жартуєте?” – з роздратуванням запитала вона.

“А що? Краще, ніж пішки. Чи будете чекати трамвая? Хто знає, коли він приїде.” – Він дивився на неї, чекаючи відповіді.

Мобільних тоді ще не було, таксі не викличеш, а що вона втрачає?

“Доїдемо швидше, ніж на трамваї, через подвір’я,” – підказав хлопець.

Олена прикусила губу, вагаючись, але час ішов. Вона сіла на багажник.

“Тримайтесь міцно,” – сказав він і штовхнувся від бордюру. Велосипед захитався, але потім поїхав рівніше. Через десять хвилин вони вже були біля медінституту. Олена зістрибнула.

“Дякую,” – промовила вона, помітивши піт на його скронях. – “Важко було?”

“Трохи,” – чесно відповів він. – “Як тебе звати?” Він сидів на велосипеді, спершись ногою на сходинки.

“Олена, а тебе?”

“Олексій. Удачі на іспиті!” – і він поїхав.

Олена проводила його поглядом і поспішила на екзамен.

Коли вона підійшла до аудиторії, перші студенти вже заходили. Всі зубрили конспекти, спинились об стіни. Олена намагалася заспокоїтись після тієї дикої їзди. Двері відчинилися, і вийшов щасливий Сергій Ковальов з заліковою книжкою в руках.

“П’ятірка?” – запитала Олена.

“Четвірка!” – радісно відповів він.

“Наступний!” – виглянула лаборантка. Вона подивилася на Олену. – “Один виходить – інший заходить. Кликати не буду.”

Олена зітхнула й увійшла. Взяла білет, прочитала – і зрозуміла, що знає відповіді.

“Номер?”

“Тринадцятий.”

“Готуйтесь. Хто готовий?” – оглянулася лаборантка.

“Я,” – вистрілила Олена.

Лаборантка підняла очі.

“Впевнена?”

“Так.”

Професор кивнув, і Олена підійшла до нього.

Коли вона вийшла з аудиторії, дівчина з групи запитала:

“Ну як?”

“Чудово!” – Олена ледве стримувала радість.

“А кому відповідала?”

“Професору. У нього сьогодні добрий настрій,” – додала вона й пішла до сходів.

Вискочивши з інституту, Олена побачила Олексія. Він чекав біля дерева зі своїм велосипедом.

“Ти не поїхав?”

“Чекав, щоб дізнатися, як здала.”

“Чудово!” – усміхнулася вона.

“Поїдемо?”

“Куди?” – здивувалася Олена.

До наступного іспита вона сьогодні вже не готуватиметься, але й не збиралася кудись іти з незнайомцем.

“Куди хочеш. Можемо покататися на човні, піти в кіно чи просто прогулятися.”

“А ти не працюєш?”

“У відпустці ще тиждень,” – відповів він.

Вони покаталися на човні, зайшли в кафе, а потім сиділи у прохолодному кінотеатрі. Коли в сутінках вони прощалися біля її будинку, Олена зрозуміла, що закохалася.

“ДеПроходячи повз вікно наступного дня, Олена побачила, як Олексій чекає на неї з двома кавоми в руках і тією самою теплою усмішкою, що зрештою перетворила їхню випадкову зустріч на справжнє кохання на все життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 − 2 =

Також цікаво:

З життя12 години ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя12 години ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя21 годину ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...

З життя21 годину ago

Revenge for My Mother

**A Lesson in Control** *Diary Entry* The call came late at night, the voice on the other end distorted and...

З життя23 години ago

Avenged My Mother: A Tale of Justice and Retribution

**A Revenge for Mum** “Your daughter is with us. Bring £100,000, and she stays alive. I’ll send the meeting point...

З життя24 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“Of course, everyone remembers perfectly well” “I dont remember because it never happened!” Peter Redford said seriously, looking at her...

З життя1 день ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“I dont remember because it never happened!” said Redford, looking at her with his earnest, grandfatherly eyes. The conversation died...

З життя1 день ago

Shut Up!” He Snarled, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Dump You Call a Life.

“Shut it,” the husband snapped, tossing his suitcase onto the floor. “I’m leaving you and this dump you call a...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.