Connect with us

З життя

Мамо, я заслуговую на це!

Published

on

Олена зустріла свого майбутнього чоловіка на вулиці. Вона проспала на іспит. Примчала на зупинку, а трамвай щойно відійшов.

“От добре!” – вимовила вона, тупнувши ногою від досади. – “Тепер точно запізнюсь.”

“Дівчино, вам куди?” – Поруч зупинився хлопець на велосипеді. – “Можу підвезти.”

“На велосипеді? Ви жартуєте?” – з роздратуванням запитала вона.

“А що? Краще, ніж пішки. Чи будете чекати трамвая? Хто знає, коли він приїде.” – Він дивився на неї, чекаючи відповіді.

Мобільних тоді ще не було, таксі не викличеш, а що вона втрачає?

“Доїдемо швидше, ніж на трамваї, через подвір’я,” – підказав хлопець.

Олена прикусила губу, вагаючись, але час ішов. Вона сіла на багажник.

“Тримайтесь міцно,” – сказав він і штовхнувся від бордюру. Велосипед захитався, але потім поїхав рівніше. Через десять хвилин вони вже були біля медінституту. Олена зістрибнула.

“Дякую,” – промовила вона, помітивши піт на його скронях. – “Важко було?”

“Трохи,” – чесно відповів він. – “Як тебе звати?” Він сидів на велосипеді, спершись ногою на сходинки.

“Олена, а тебе?”

“Олексій. Удачі на іспиті!” – і він поїхав.

Олена проводила його поглядом і поспішила на екзамен.

Коли вона підійшла до аудиторії, перші студенти вже заходили. Всі зубрили конспекти, спинились об стіни. Олена намагалася заспокоїтись після тієї дикої їзди. Двері відчинилися, і вийшов щасливий Сергій Ковальов з заліковою книжкою в руках.

“П’ятірка?” – запитала Олена.

“Четвірка!” – радісно відповів він.

“Наступний!” – виглянула лаборантка. Вона подивилася на Олену. – “Один виходить – інший заходить. Кликати не буду.”

Олена зітхнула й увійшла. Взяла білет, прочитала – і зрозуміла, що знає відповіді.

“Номер?”

“Тринадцятий.”

“Готуйтесь. Хто готовий?” – оглянулася лаборантка.

“Я,” – вистрілила Олена.

Лаборантка підняла очі.

“Впевнена?”

“Так.”

Професор кивнув, і Олена підійшла до нього.

Коли вона вийшла з аудиторії, дівчина з групи запитала:

“Ну як?”

“Чудово!” – Олена ледве стримувала радість.

“А кому відповідала?”

“Професору. У нього сьогодні добрий настрій,” – додала вона й пішла до сходів.

Вискочивши з інституту, Олена побачила Олексія. Він чекав біля дерева зі своїм велосипедом.

“Ти не поїхав?”

“Чекав, щоб дізнатися, як здала.”

“Чудово!” – усміхнулася вона.

“Поїдемо?”

“Куди?” – здивувалася Олена.

До наступного іспита вона сьогодні вже не готуватиметься, але й не збиралася кудись іти з незнайомцем.

“Куди хочеш. Можемо покататися на човні, піти в кіно чи просто прогулятися.”

“А ти не працюєш?”

“У відпустці ще тиждень,” – відповів він.

Вони покаталися на човні, зайшли в кафе, а потім сиділи у прохолодному кінотеатрі. Коли в сутінках вони прощалися біля її будинку, Олена зрозуміла, що закохалася.

“ДеПроходячи повз вікно наступного дня, Олена побачила, як Олексій чекає на неї з двома кавоми в руках і тією самою теплою усмішкою, що зрештою перетворила їхню випадкову зустріч на справжнє кохання на все життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × три =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

She Was Chained to a Tree and Roaring in Pain, but the Old Man Dared to Approach

She was chained to a tree, growling in agony, but the old man took the risk and approached her. That...

З життя3 години ago

The Little Apple

The Apple Youre just like your mother! What do you mean, Gran? Kate bristled unintentionally, then immediately caught herself. Whom...

З життя5 години ago

Mum Is Feeling Worn Out

Mum was tired Clara was so loud with the cashier that the poor womans hands were trembling. How long are...

З життя6 години ago

The Daughter-in-Law

DAUGHTER-IN-LAW Friday, 6:30pm I set the roast duck onto the beautifully laid table and let out a slow breath. Any...

З життя7 години ago

I Visited a 62-Year-Old Gentleman at His Countryside Cottage—But When His 37-Year-Old Daughter Showed Me Her Room, I Left That Same Day. Here’s What I Discovered

I once visited a man, Alan, who was sixty-two, at his countryside cottage. Wed been seeing each other for about...

З життя7 години ago

I Don’t Want to Invite My Parents to My Wedding

My fiancée, Charlotte, and I are deeply in love. Were both twenty years old. Weve been friends since we were...

З життя9 години ago

My Son Brought Home His Fiancée—The Moment I Saw Her Face and Heard Her Name, I Immediately Called the Police… The Ground Fell Away Beneath My Feet—I Knew Her All Too Well.

My son brought his fiancée home for the first time. The moment I saw her face and heard her name,...

З життя9 години ago

Husband by Inheritance

Husband by Bequest A tall, booming-voiced woman swept out of the train compartment, scattering all those disturbing the passengers rest...