Connect with us

З життя

Непохитний

Published

on

**Незворушний**

Після розлучення з чоловіком і поділу квартири Олені довелося оселитися майже на околиці Києва. Їй дісталася двокімнатна хатинка, яка, як на перший погляд, не бачила ремонту ще з часів незалежності. Але Олена з тих жінок, яких нічим не злякати загартувалася під час шлюбу з домашнім тираном.

Перед купівлею вона передивила десятки варіантів, але всі були занадто дорогими. Та ця виглядала як знахідка.

Бабуся тут жила, пояснила молода дівчина-агентка. Родичі забрали її до себе, а квартиру вирішили продати. Для мене занадто далеко, та й тато обіцяв допомогти з грошима, щоб купити щось ближче до них.

Олена кивала, а дівчина далі розповідала:

Ремонту, звісно, нема, але за таку ціну це ж справжня удача.

Так Олена й опинилася у своїй новій квартирі, яка просто молилася про ремонт. Ще один плюс офіс, де вона працювала, був усього за три трамвайні зупинки. Раніше дорога займала майже годину.

Її колишній, Андрій, був справжнім домашнім деспотом. Це вона зрозуміла лише через пять років після весілля, коли вона вже народила сина. Про розлучення задумала після червоного скандалу. Вона завжди була господаркою у домі панували затишок і чистота. Але коли Андрій приходив пяний, все летіло в повітря: тарілки, вази, одяг.

Чого розсілася? Живо прибирай! ревів він, коли його лютість трохи вщухала.

Йому подобалося спостерігати, як вона метушиться по великій квартирі. Колись він викупив сусідню двійку, щоб розширити свою. Олена створила там затишок, але його спалахи лютості були нестерпними. Боялася, що колись він підніме на неї руку.

Спочатку це траплялося рідко, але з роками дедалі частіше. Коли син поступив до університету у Львові, вона навіть не роздумувала розлучилася. Пройшла кількост, але тепер, нарешті, була сама. Вона дбала про те, щоб Андрій не дізнався, де вона оселилася. Грошей вистачило на квартиру і навіть залишилося на ремонт. Взяла відпустку, щоб все встигнути.

Обої поклею сама, можливо, знайду майстра по оголошенню. А от натяжну стелу варто зробити найперше, зітхнула вона, дивлячись на облуплену стелю.

Майстра знайшла швидко, і стеля була готова за два дні. Купила шпалери, клей і взялася за справу з ентузіазмом. Підруга Настя допомогла їй клеїти.

Олено, яка ж у тебе краса тепер! Світло, чисто, затишно. Тільки підлогу треба замінити класти ламінат, світлий. Мій Сашко допоможе, сам у себе вдома клав, вийшло чудово. І дешевше буде.

Так, Настю, але спочатку я хочу пофарбувати батареї мені їх колір не подобається.

Гаразд, я піду поговорю з чоловіком. Святкувати новосілля будемо, коли все закінчимо, сміялася подруга.

Поруч був невеличкий будмаг там Олена ще не бувала. Вирішила купити фарбу там, замість їхати до великого гіпермаркету. Усередині магазину було напівтемно.

То вони на світлі економлять? подумала вона.

За прилавком стояв продавець і монотонно перемішував щось у банці.

Добрий день, привіталась Олена.

Продавець підвів голову, і вона завмерла. Перед нею стояв чоловік зі світлим волоссям і блакитними очима ніби з кіно. Навіть у погано освітленому магазині вона його розгледіла. І згадала свої думки перед виходом: якими приємними сюрпризами може її здивувати околиця? Ось вони!

Добрий день, відповів він. Що потрібно?

Фарба у вас є кольору слонової кості?

Яка саме? Емаль, оліфа?

Ой, не знаю

Він запросив її до стелажа, показуючи різні банки і спокійно пояснюючи:

Цею можна фарбувати дерево, а ось цією труби

Мені батареї треба, сказала Олена.

Він поставив перед нею банку, вона розрахувалася і вискочила. Піднімаючись додому, лаяла себе за те, що не наважилась завязати розмову.

Ну як завжди! Як тільки хтось сподобається втрачаю голос. А можна ж було його запросити допомогти з фарбуванням

Вона взялася за роботу так активно, що до вечора все було готово. Спати лягла на кухні там стояла розкладачка на час ремонту.

А тут спокійно. Не так, як у центрі, думала вона, засинаючи.

Вранці взялася за пензель, але він засох учора забула його промити.

Значить, знову в магазин, радісно подумала Олена.

Продавець був на місці.

Слухаю вас, сказав він.

Може, не впізнав? подумала вона і раптом запитала: Чому тут так темно? Легше око вибити, ніж роздивитись товар.

Запитуйте, я розповім, відповів він спокійно.

Пензель у мене засох.

Купіть оліфу.

Давайте, зітхнула Олена, заплатила і вийшла.

Його ввічливість була холодною, але вона не засмутилася.

Нічого, поки що ти мене погано знаєш, але ти мені дуже подобаА коли вона черговий раз зайшла до магазину, Степан раптом усміхнувся й простягнув їй не лише фарбу, а й квитки на виставу, сказавши: «Хочеш піти разом?» і вона зрозуміла, що її наполегливість таки дала плоди.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − дев'ять =

Також цікаво:

FR3 хвилини ago

Trente-huit en deux semaines

Je m’appelle Antoine Vernier. À trente-huit ans, je possédais ce dont les gens rêvent sans oser le dire à voix...

ES1 годину ago

La carta que nunca dejé en el ataúd

El día del entierro de doña Rosa me quedé junto a los cedros, con un sobre amarillo en el bolsillo....

FR1 годину ago

Le prix de la douleur

L'été est toujours chaud à Bordeaux. Pas cette chaleur sèche, mais une touffeur épaisse qui remonte de l'estuaire de la...

ES2 години ago

Nadie me había dicho que la vieja era la dueña

La carcajada de Andrés se apagó antes que el eco del mármol. Noté cómo la mujer del mostrador dejaba caer...

EN2 години ago

I Was the Dog Nobody Wanted… Until a Widower’s Hands Changed Everything

I Was the Dog Nobody Wanted… Until a Widower’s Hands Changed Everything The gravel under my haunches had gone from...

З життя2 години ago

My son and the new neighbour’s son looked so strikingly alike that I began to doubt everything. For a while, I even believed my husband was hiding an affair from me… but the truth I would uncover turned out to be even more unexpected.

Dear Diary, I never thought I would become one of those women — the kind who studies children’s faces, searching...

LT3 години ago

Gynėja, kurią jis neatpažino

Gynėja, kurios jis nepažino Vilnius, stiklinis verslo centras „Europa“ prie Neries. Lauke birželio karštis tirpdo asfaltą, viduje – kondicionierių šaltis....

HE3 години ago

אל תנקה לי את השלוקים, חמות

אל תנקה לי את השלוקים, חמי בבוקר יום חמישי אחד, בסוף נובמבר, יקיר בן-ארי ישב במטבח הבית בשכונת רמות שבבאר-שבע...