Connect with us

З життя

Незабутній відпочинок у свекрухи: Чому я не повернусь

Published

on

Ой, слухай, я тобі розповім про такий «відпочинок» у моєї свекрухи, що краще б його взагалі не було. Назвемо її Ганна Петрівна – так от, вона влаштувала нам такі канікули, що я більше до неї ногою. Ну серйозно, який у цьому сенс? Вона готує якісь селянські страви, а ми з дітьми їли пельмені або ходили в дешеві кафе, щоб просто не зголодніти. Ця поїздка стала для мене справжнім уроком.

Запрошення на відпочинок: Очікування та реальність
Ми з чоловіком, скажімо, Михайлом, та дітьми – назвемо їх Оля та Денис – вирішили провести тиждень у його мами в невеличкому селі на Волині. Ганна Петрівна давно нас кликала, обіцяючи справжній сільський відпочинок: свіже повітря, домашня їжа, тиша. Ми з Михайлом обралися – обидва втомилися від роботи, а дітям було б корисно побути на природі. Я уявляла затишний будиночок, смачні вечері, прогулянки лісом. Але реальність виявилася зовсім іншою.

Коли ми приїхали, Ганна Петрівна зустріла нас з посмішкою, але вже через годину я зрозуміла, що відпочинок буде не таким, як я мріяла. Будинок виявився старим, з потертим меблями та скрипучими підлогами. Ванна була тільки з холодною водою, а туалет – надворі. Я намагалася не скаржитися, але для дітей, звиклих до міського комфорту, це був шок.

Кулінарні сюрпризи: Сільські «делікатеси»
Ганна Петрівна пишалася своїми кулінарними талантами і відразу заявила, що частуватиме нас «справжньою селянською їжею». На першу вечерю вона подала юшку з потрухами та дивний салат із квашеної капусти з незрозумілими травами. Запах був такий, що Оля і Денис навіть не схотіли пробувати. Я, щоб не образити свекруху, з’їла пару ложок, але їжа була занадто жирною та незвичною. Михайло прошепотів: «Мама так любить готувати, потерпи».

Наступного дня було ще гірше. Ганна Петрівна приготувала щось на кшталт тушкованих потрухів із картоплею. Денис подивився на тарілку і запитав: «Мамо, це що, кишки?» Я ледве стримала сміх, але всередині була в жаху. Свекруха образилася: «Ви в місті своєю хімією харчуєтеся, а це натуральне!» Я промовчала, але зрозуміла, що треба рятувати дітей. Ми з Михайлом побігли в місцевий магазин і купили пельмені. Ввечері варили їх потихеньку, поки свекруха не бачила.

Життя за її правилами: Напруга зростає
Ганна Петрівна встановила свої порядки. Вона будила нас о шостій ранку, заявляючи, що «у селі пізно не сплять». Дітям це не подобалося – вони звикли спати до девятої. Потім вона змушувала всіх допомагати в городі: полоти грядки, збирати ягоди. Я не проти праці, але Оля й Денис швидко втомилися, а свекруха бурчала: «Містяни, ліниві, ніякого здоров’я!»

Ввечері вона вмикала старий телевізор на всю гучність, дивилася свої серіали і коментувала їх вголос. Коли я попросила зробити тихіше, щоб покласти дітей, вона фыркнула: «Це мій будинок, як хочу, так і роблю!» Михайло намагався згладити ситуацію, але я бачила, що йому теж ніяково. Я відчувала себе гостМинулого літа ми зробили висновок, що відпочинок із родиною має бути на загальний смак, а не на одні правила.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири − один =

Також цікаво:

З життя12 хвилин ago

Операція, яка не вдалася

Непередбачена операція Ярослав не вийшов, а вивалився з машини. Здавалося, провів усього три звичайні операції, а відчував себе так, ніби...

З життя18 хвилин ago

Снігова пастка

Минаються дні, а серце ще болить Весело гупали колеса приміської електрички, пробираючись крізь засніжені поля. Вздовж колій стелилися високі сосни,...

З життя1 годину ago

Сила однієї любові

Оксана зранку почувалась нездужаюче. За вікном сипів сніг. Вона зраділа, що вчора встигла до магазину, бо сьогодні довелося б продиратися...

З життя1 годину ago

Пророцтво майбутнього

— Ну що ти надулась? Побачиш, тобі сподобається. Море, пляж, сонечко… — казала Ірина, тривожно шукаючи погляд доньки. Але Яся...

З життя2 години ago

Просто відпусти

На вулиці було холодно й вітряно. Олеся бігла зі школи, щоб не замерзнути. З рота йшов пара, який застигав на...

З життя2 години ago

Мій Небесний Захисник

Мій Ангел Оксана вперто скидала дзвінок, а Тарас дзвонив знову і знову. — Оксано, відповідай. Скільки можна? — У кімнату...

З життя3 години ago

Щастя під лавкою

Щастя під лавкою Марійка зайшла після роботи до крамниці. До Нового Року лишилося чотири дні, а в її холодильнику —...

З життя3 години ago

Необійнята донька

Невлюблена донька Я вже підходила до хати, коли у сумці задзвенів телефон. Дістала його та відповіла братові. — Привіт, Толік....