Connect with us

З життя

Одного разу я запросила дітей на свята і випадково побачила зниклу каблучку на руці доньки.

Published

on

Я прийняла невістку в сім’ю як свою рідну доньку. Мені було її шкода, адже батько покинув її, коли вона була ще маленькою, і мати самотужки її виховувала. Якось я запросила їх на свята. Випадково побачила на руці Оксани перстень, якого я не могла знайти кілька років…

Я ніколи не розуміла жінок, які згодом ставали злими свекрухами для дружин своїх синів. Невістка в момент одруження стає частиною родини, тому свекруха повинна прийняти її, як власну доньку. Коли мій син був маленьким, я вирішила, що стану найкращою свекрухою у світі. Так і сталося. Я обожнюю свою невістку Оксану. Практично не сваримося, а якщо й трапляються суперечки – вони дружні.

Важливо зрозуміти і, найголовніше, прийняти, що тепер це не стільки ваша сім’я, скільки сім’я вашого сина, це його вибір, і варто його щиро підтримати, тоді все буде гаразд. Мушу визнати, що Оксана досить непроста людина. Можливо, це минуле сформувало її характер, проте, незважаючи на всі життєві перепетії, вона виросла доброю жінкою.

У школі вона була відмінницею, після шкільних занять працювала, склала всі іспити і вступила до університету. Варто брати з неї приклад. Немає нічого дивного в тому, що мій син закохався в таку гарну й розумну дівчину. З матір’ю Оксани у мене також добрі стосунки. Завжди співчуваю сватові, адже вона не мала щастя в шлюбі, фактично не жила з чоловіком і сама виховувала доньку.

Єдине, чого я не розумію, це стосунки Оксани з батьком. Дівчина регулярно відвідує його і допомагає, якщо це потрібно. Вона прагне мати його в своєму житті, проте він ніколи не хотів ніяких стосунків із дочкою. Нічого доброго не дав у житті доньці і, схоже, не дає, адже після кожної зустрічі Оксана йде сумна й пригнічена. Я радила їй подумати про дитину – тоді її життя зосередилося б на маляті, і вона б не переймалася через свого батька. У її житті з’явилося б щастя і людина, про яку вона хотіла б піклуватися. Та це їхнє рішення.

Маю свої проблеми, проте останнім часом маю все більше сумнівів щодо Оксани. Мене здивувала одна ситуація, коли я запросила дітей на свята. Тоді на пальці невістки помітила перстень, який зник кілька років тому. Спочатку думала, що в неї такий самий, але це було неможливо. Це був мій перстень. Я не запитала її, звідки він, оскільки не хотіла здіймати бурю за столом. Не хочу думати, що вона успадкувала погані звички від свого батька. Більше того, я думаю, що Оксана знала, що могла б просто попросити, і я б їй дала цей перстень. Я нічого їй не жалкую, адже вона стала для мене, як донька, але почуваюся незручно.

Не знаю, що робити в такій ситуації. Не хочу питати її про перстень чи звинувачувати, що вона його забрала. Можливо, це чиста випадковість. Можливо, вона знайшла його десь і не знає, що він належить мені…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 15 =

Також цікаво:

З життя38 хвилин ago

Приют надії

Дім для Олени Олег завжди пишався старшим братом і з дитинства наслідував його. За столом їв те саме, що й...

З життя39 хвилин ago

Підходь до мене…

Іди до мене… Оксана Терниченко ненавиділа своє тіло. З дитинства вона була пухкенькою і заздрила струнким одноліткам. Скільки вона не...

З життя2 години ago

Перший крок — найскладніший

Перший блин комом Маринка була гарненькою дівчиною двадцяти семи років. У її житті все було, як у пісні: «Ми вибираєм,...

З життя2 години ago

Я прагну повернутися

Ганна завжди прокидалася до дзвінка будильника, ніби в ній були вбудовані власні внутрішні годинники. Вставала, вмивалася і готувала сніданок. Коли...

З життя3 години ago

Того літнього дня на річці…

Того літа на річці… Родина Варі була дружною. Коли вона вчилася в третьому класі, у неї народилася сестра Олеся. Роль...

З життя4 години ago

Привіт! Можна увійти? Я тут з іншого світу.

— Добрий день. Я дружина Юрка. Можна увійти?.. Тиждень медичний інститут гудів перед майбутніми змаганнями з волейболу. Команда лікарів грала...

З життя5 години ago

Чекаючи на мене

Ось адаптована історія: Почекай мене Микита вийшов із вагона на перон і глибоко вдихнув. У рідному місті навіть повітря інше...

З життя6 години ago

Розлучення? Я вибираю тата!

Чи ви розлучаєтеся? Я залишуся з татом Марійка давно відчувала, що їхні стосунки з Богданом дали тріщину. Відчуття охололи, любов...