Меня зовут Светлана Ивановна Петровская, мне 42 года. У меня есть сын — Дмитрий Сергеевич. Ему недавно исполнилось шестнадцать. И хотя я всегда старалась быть для...
У нас з сином все, що мали, віддали, а тепер ми для нього — жебраки й невдахи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми...
Щойно після всіх клопотів із онуками моя донька Марія сказала мені, що я погана бабуся, яка не любить своїх онуків… Коли я нарешті пішла на пенсію,...
Коли я в останній раз зачинила двері кабінету, де пропрацювала майже тридцять років, мене охопило дивне відчуття. З одного боку — радість, полегшення, свобода. З іншого...
Коли я в останній раз зачинила двері офісу, де пропрацювала майже тридцять років, мене охопили суперечливі почуття. З одного боку — радість, полегшення, свобода. З іншого...
Коли я в останній раз зачинила двері офісу, де пропрацювала майже тридцять років, мене охопили протилежні почуття. З одного боку — радість, полегшення, свобода. З іншого...
Щоденник Свекруха без кінця докоряла невістці за те, що та «зависає» за комп’ютером. Але її думка змінилася в одну мить — варто було лише отримати один...
Свекруха завжди нарікала на невістку за те, що та «висить» за комп’ютером, але її думка змінилася в одну мить — варто було лише отримати один подарунок…...
«Мужу тридцать, а он всё ещё под маминой юбкой… И это губит наш брак» Когда мы с Дмитрием расписались, у нас не оказалось ни своего угла,...
Вклали в сина все, що мали, а тепер ми для нього — жебраки й невдахи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми прожили скромно,...