Мене звати Олег Гринчук, мені шістдесят два роки, я живу в панельній дев'ятиповерхівці на Троєщині вже двадцять три роки. Працюю електриком у ЖЕКу — той, до...
Коли йому було вісім років, учителька викликала батьків до школи не через оцінки. Сказала, що хлопчик, найпевніше, має «дефект вимови» і має піти до спеціальної школи....
Оксана Верещак пам'ятала той вечір у деталях, які не мали б лишитися: жовта лампочка над ганком мигтіла, бо батько так і не поміняв патрон, і пахло...
Мене звати Дмитро Волошин, мені сорок два, і я до цього дня возив меблі — той самий фургон, той самий маршрут Ірпінь-Київ, та сама заправка на...
Почну переробку історії: додам Оксані особисту ставку, відіграю лінію Тараса через окрему сцену, побудую наростання через збій маніпулятора і кульмінаційне зіткнення позицій, а фінал зв'яжу з...
Мене звуть Гедимінас. Мені сімдесят один. У садибі під Полтавою живу сам уже одинадцять років, відколи поховав Алдону. Син, Римантас, працює в Києві, дзвонить через неділю,...
Одинадцять днів я пролежала з температурою тридцять дев'ять і два, і за весь цей час моя рідна донька написала мені одне повідомлення: "Мамо, пий тепле, бережи...
Мене звуть Ігор Бурлаченко, мені п'ятдесят п'ять, і я двадцять три роки пропрацював інженером-конструктором на заводі "Південмаш" у Дніпрі. Той вечір, коли я закричав на Настю...
Мене звати Олег Ковтун, мені сорок три, я живу у Львові, і сьогодні я їхав до ветклініки на вулиці Личаківській з собакою на задньому сидінні, знаючи,...
Мене звали Тарас Ковальчук, мені було дев'ятнадцять, коли я дізнався, що батьки тихенько зняли з мого рахунку сто двадцять тисяч гривень — гроші, які залишив дід...