Connect with us

Життя

У 1999 році в Білорусі пропала 4-річна дівчинка. Через 20 років її знайшли, історія, як з кіно!

Published

on

1 жовтня 1999 года 4-річна Юля Моїсеєнко пропала з електрички Мінськ-Осиповичі, в якій їхала з батьком Віктором. Віктор заснув, а коли прокинувся – дочки поруч не було.

Родичі шукали Юлю на станціях білоруської залізниці, опитували місцевих жителів, розклеювали оголошення з фотографією дівчинки. Пошукова операція розгорнулася по всій країні, Юлю шукали через ЗМІ. Міліція підозрювала в зникненні дівчинки Віктора, який в той день випивав. У будинку Моїсеєнко провели обшук, але нічого не знайшли. У сім’ї ж вважали, що Юлю забрали цигани, – пише “Lifter“.

І ось 20 років потому Юлія знайшлася.

Зараз їй 24 роки, вона носить прізвище Горіна. У 1999 році її знайшли на залізничному вокзалі Рязані.  Вона пам’ятала, як звуть маму і тата, пам’ятала маленького брата і старшу сестру. Але не могла назвати місце, де живе, і своє прізвище.

Дівчинка потрапила спочатку в розподільний центр, а потім в сім’ю. Юлія отримала прізвище Алпатова, зберігши по батькові Вікторівна. Вона закінчила школу, отримала спеціальність товарознавця, вийшла заміж і змінила прізвище на Горіна, народила дочку.
Як вона опинилася в Рязані, Юлія не пам’ятає.

Але опікуни розповідали їй, що в дитинстві вона говорила, як ходила з якимись людьми з якихось домівках, спала на підлозі, просила гроші, ховалася від міліції.

Багато років Юлія намагалася знайти своїх справжніх батьків, перевіряла в мережі інформацію про знайдених в Рязані дітей. А недавно розповіла про пошуки свого друга, який вирішив їй допомогти.
Він ввів в пошуковику «дівчинка, 4 роки, пропала» – і знайшов посилання на білоруські джерела.

Юлія зв’язалася з МВС Білорусі. Незабаром їм передзвонили з Пуховічського РВВС, яке займалося справою про зниклого дитину.

Через тиждень Юлія Горіна, Людмила і Віктор Мойсеєнко зустрілися в відділі міліції в Білорусі. У Людмили та Юлії взяли зразки для аналізу ДНК. Результати експертизи показали, що вони – мати і дочка.

Юлія каже, що тепер у неї дві матері і два батька. Після зустрічі в Білорусі вона повернулася до Рязані. Біологічні батьки Юлії хочуть приїхати в Росію на Новий рік. Зі своєю онукою Христиною вони вже познайомилися по відеозв’язку.

Ось ролик про цю приголомшливою історії від МВС Республіки Білорусь:

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × один =

Також цікаво:

DE3 години ago

Der Werkzeugkoffer, den keiner abholte

Ich bin Matthias, dreiundvierzig, und ich hab lange gebraucht, um zu verstehen, warum meine Tochter mich nicht mehr angerufen hat....

DE3 години ago

Vierhundert Bücher und ein Sohn, der zu spät kam

Als ich die Wohnungstür in der Rosenthaler Straße aufstieß, ohne zu klingeln, weil mein Nachmittagstermin ausgefallen war, sah ich meinen...

UA3 години ago

Він живе у Дніпрі, автомайстерню називає своєю, а фартух офіціанта тримає в шафі як трофей

Мене звати Тарас, мені двадцять два, і я, мабуть, той самий син, про якого сусідки на майданчику розповідають одне одному...

HU4 години ago

Balassa Elemér óráira a nap is beigazíthatta volna magát.

Hatkor kelt, mindig hatkor, ébresztőóra nélkül – a teste egyszerűen tudta. Reggeli hétkor: két szelet zsíros kenyér, erős tea. Nyolckor...

CZ4 години ago

Vývar od Ivany, zavařený se štítkem „úterý

Chřipku jsem měla pořádnou, ne jen tak lehkou rýmičku. Dcera mi poslala odkaz na telefonickou poradnu a napsala: „vydrž, mami,...

CZ4 години ago

Vývar od Ivany, zavařený se štítkem „úterý

Chřipku jsem měla pořádnou, ne jen tak lehkou rýmičku. Dcera mi poslala odkaz na telefonickou poradnu a napsala: „vydrž, mami,...

UA4 години ago

Кіт, якого повертали тричі, або чому Гриць мовчав два тижні

У картці на дверцятах вольєра номер шість стояло вже три позначки. Не про щеплення. Про повернення. Волонтерка Оксана востаннє вивела...

DE5 години ago

Das Sparbuch von Marlene Hoffmann

Ich arbeite seit sechzehn Jahren als Kassiererin bei der Volksbank in Lüneburg, Filiale am Marktplatz, und man glaubt gar nicht,...