Вибач, якщо зможеш, дорога подруго!

Прости, якщо зможеш, подруго

Втиснувшись у переповнену маршрутку, Настя одразу сіла на вільне місце, поки хтось не зайняв. День у неї зранку не задався зламався фен, чоловік бурчав, що яєчня підгоріла. Не поснідавши, вискочила з дому і побігла на роботу.

Зазвичай вона їздила з чоловіком, бо було по дорозі, але три дні тому він віддав машину в ремонт. Їхати далеко, тому вона відвернулася до вікна, дивилася на миготливі вулиці, будинки

Щось їй не давало спокою, сама не розуміла що. Аж раптом відчула чийсь пильний погляд ізбоку. Повернувши голову, побачила знайомі сірі очі. На неї дивився Ромко, її перше і нещасливе кохання. Він усміхнувся.

Привіт, промовив він. Вони сиділи майже поруч, лише через вузький прохід. Я тебе одразу впізнав, ти майже не змінилася.

Привіт. Ось кого не чекала побачити, відповіла вона.

Як життя? запитав він.

Нормально, сказала Настя. А ти?

Їй так хотілося почути, що в нього все погано, що дружина кинула, або щось подібне. Але замість цього він сказав:

У мене все добре. Дружина працює, син закінчив університет і поїхав на море. Він хотів ще щось сказати, але глянув у вікно і схопився:

Вибач, моя зупинка.

Він вийшов із маршрутки, помахав їй у вікно, і вона втратила його з виду.

Настя сиділа під враженням, перебираючи його слова. Неправда, що вона не змінилася. Колись була худорлявою дівчиною, а тепер жінка за сорок, трохи округлилася, але не критично. Але все ж було приємно почути комплімент від Романа.

Серце билося не на своєму місці. Скільки разів вона уявляла цю зустріч! У своїх мріях вона була багатою й успішною, а його бачила нещасним і пригніченим. Він теж уже не стрункий хлопець, а солидний чоловік з лисиною, але погляд той самий і зовсім не жалюгідний.

Ну треба ж саме сьогодні його зустріти, думала вона. І так день зранку не задався

Вона їхала далі, обдумуючи цю миттєву зустріч.

Навіщо він мені зустрівся? Лише душу збурів

Згадалися не вчасі їхні побачення, польові квіти, які він їй дарував, поцілунки, обіцянки. Але тут маршрутка зупинилася, і вона швидко пішла на роботу.

Робочий день здавався нескінченним. Робота не йшла.

Отак справжня зустріч може вибити з колії, думала вона на зворотному шляху.

Щойно зайшла додому, задзвонив телефон:

Насте, я зараз заберу машину з автосервісу, ще заїду в гараж, снідай без мене, сказав чоловік, Данило.

Але їсти їй не хотілося. Вона сіла на диван, увімкнула телевізор, але нічого не бачила. Пам’ять понесла її у спогади і не найкращі.

То була сварка з Ромком, здавалося, через дрібницю. А потім вона побачила його з іншою дівчина міцно тримала його під руку.

Настю з Ромком познайомила Оксана, її близька подруга. Він був її сусідом. Оксана вважала себе досвідченою у коханні, постійно давала поради. Насті варто було б жити своїм розумом, але вона слухала Оксану.

З Ромком у неї було справжнє кохання. Невідоме, нове почуття, яке змушувало її робити безрозсудні вчинки. Їй здавалося, що він любить її так само сильно: читав вірші, які складав сам, а вона слухала й думала, що нічого прекраснішого не чула. Вірила, що так буде завжди.

Якось вони йшли обійнявшись, коли зустріли жінку. Та посміхнулася й зупинилася.

Добрий день, сказала вона, дивлячись на Настю.

Ромко зняв руку з її плеча й засміявся.

Привіт, мамо! Звідки ти? тільки тепер Настя зрозуміла, що це його мати.

Добрий день, тихо промовила вона й почервоніла.

Від бабусі, вона захворіла. А ви куди йдете? Оце й Настя?

Так, це Настя, сказав Ромко.

Настю, не соромся так, звернулася мати до неї. Просто Роман розповідав про тебе, і я знаю про вас. Рада, що з моїм сином дружить така гарна дівчина.

Дякую, відповіла Настя й вперше подивилася на неї. Мати Рома їй сподобалася добра, спокійна жінка.

Спочатку Оксана постійно втручалася у їхні стосунки. Одного разу порадила:

Насть, поссорься з Ромком, а потім мирись. Після сварки примирення буде солодшим, він любитиме тебе ще сильніше.

Настя слідувала сценарію подруги сварялася й ображалася на пустому, а потім мирилася. Але одного разу подумала:

Я не хочу сваритися з Ромком. Навіщо? Чого я Оксану слухаю?

Вона перестала прислухатися до подруги й почала будувати стосунки так, як відчувала. Оксані це не сподобалося.

Отак незалежна стала! Дивись, щоб не пожалкувала але Настя не звернула уваги.

Минув час. У Насті був день народження, вона чекала Рома, але він не прийшов. Зате прийшла ОксаНастя глянула у вікно й зрозуміла, що ця зустріч із минулим лише нагадування, що життя подарувало їй щось набагато важливіше.