Connect with us

З життя

Зателефонуйте, будь ласка!

Published

on

Викличте, будь ласка, Людмилу…

Вранці Олену переслідувало передчуття, що щось має статися. Все, що мало статися, давно вже сталося. І кохання, і сім’я, а тепер вона сама. Чоловік, з яким прожили разом тридцять шість років, помер два роки тому. У сина власна родина, двоє дітей, усі живі й здорові. Просто передчуття свята, зрозуміла вона. Завтра Восьме березня.

І тут же згадався чоловік. Нема кому подарувати їй мімози чи тюльпани. Хоча, що це вона? А ж Сашко, син? Обов’язково завітає та привітає.

Колись у них була дача. Так, зовсім маленький будиночок на шести сотках, які дісталися після економічних криз минулих років. Поки працювала, приїжджала туди у відпустку та на вихідні. А коли Олена вийшла на пенсію, то жила там майже все літо, лише інколи заїжджаючи до міста помитися чи за продуктами.

Того року літо було посушливе та спекотне. Кожного дня доводилося поливати город. Чоловік приїхав, як завжди, після роботи в п’ятницю. Олена одразу помітила його блідість.

«Усе гаразд, просто духота», – відмахнувся він на її зауваження.

«Відпочинь, я сама все зроблю, лишилося небагато. Посидь у затінку на лавочці», – сказала йому Олена.

Він сів, притулившись спиною до прогрітої сонцем стіни будинку, дивлячись, як вона з шлангу поливає грядки. Коли Олена закінчила та підійшла до нього, одразу зрозуміла, що щось не так. Начебто дрімав. Але коли вона торкнулася його за плече, він перекинувся на бік. Помер уві сні на лавці.

Дачу Олена восени продала. Не могла більше туди їздити. Завжди здавалося, що бачить його сидячим на лавці. Син підтримав.

«Давно треба було позбутися. Нащо мучитися, якщо все можна купити в магазині цілий рік».

Сам він із дружиною та дітьми їздив у відпустку на море. Гроші за дачу Олена віддала синові – у нього двоє дітей, йому потрібніше. А їй одній вистачало пенсії. Хотіла знову піти працювати, але син відмовив.

«Зароблятимеш копійки, а нервів витратиш на три гривні», – сказав він. Так завжди казав і чоловік.

«Щоб зараз працювати вчителем у школі, треба залізні нерви. Якщо сумуєш за уроками, займайся з онуками. У тебе є я. Якщо що – допоможу».

Так вона й жила сама. Звісно, чоловічих рук бракувало. Але син викликав майстрів, якщо щось ламалося чи кран починав капати.

Останні роки із чоловіком жили дружно. А за молодості було й не таке. Сварилися так, що мало не дійшло до розлучення. Чоловік гуляв обережно. Та жінки завжди відчувають. Одного разу вона не витримала, вилила йому все і вказала на двері. Ще, не дай Боже, заразу додому принесе.

Чоловік зібрав валізу, присіАле коли вони випадково зустрілися знову на ринку, де Олена купувала суниці на варення, він просто посміхнувся і сказав: “А може, варто знову спробувати?”.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − дванадцять =

Також цікаво:

FR4 години ago

Ce que Camille a vu dans la tempête

Camille Ferrand tenait une petite galerie rue des Tanneurs, à Annecy, à deux pas du canal du Thiou, celui où...

FR10 години ago

Le Testament sous le pommier

Je m'appelle Odette Vasseur, j'ai soixante-quatorze ans, et le jour où j'ai enterré mon deuxième mari, sa fille m'a jetée...

FR10 години ago

**Le dossier bleu**

L'infirmière avait pris ma tension trois fois quand elle a enfin croisé mon regard et détourné les yeux vers le...

ES13 години ago

# La clienta del pañuelo azul

Me llamo Marisol, tengo cincuenta y ocho años y llevo diecisiete trabajando en la caja tres del Publix de Coral...

HE14 години ago

# יתרון הבית

הריח הגיע אליה קודם — צבע טרי, משהו הדרי, כמו בחנות נרות. דנה כרמון לא הזמינה שום נרות. היא יצאה...

HE14 години ago

# יתרון הבית

הריח הגיע אליה קודם — צבע טרי, משהו הדרי, כמו בחנות נרות. דנה כרמון לא הזמינה שום נרות. היא יצאה...

PL14 години ago

# Rachunek uciekającej panny młodej

Głośniki nad głowami wciąż odtwarzały stare przeboje Anny Jantar, gdy moja matka wyrwała mikrofon didżejowi i uznała, że wesele potrzebuje...

EN14 години ago

# The Christmas I Stopped Being Their Bank

My daughter-in-law's fork froze halfway to her mouth when my son stood up and pointed at the door. "Pay rent...