Життя, сповнене несподіванок

Життя сповнене несподіванок

Маряна була заміжньо чотири роки, а потім чоловік пішов, залишивши її з донькою. Більше вони його не бачили. Але навіть за ці роки він ледве бував у хаті, постійно десь гуляв із товарими.

Маряна звикла до самотності, працювала на двох роботах, все для доньки Оленки. Дівчинка добре вчилася, аж ось виросла, вийшла заміж.

Мамо, я їду до Києва, піду на заочне й знайду роботу. Буде тобі легше, сказала донька й поїхала.

Оленка всього досягла сама. Весілля було у Львові. Маряна приїхала на свято зять сподобався, донька щаслива, гуляли весело. Після цього в неї все йшло добре, та частіше насувала туга.

Швидко ж моя Оленка злетіла з гнізда, вийшла заміж, тепер у мене й онук є, але вони далеко. Хата пустішає, і наче сенс життя втрачається. Поки працювала ще якось, а тепер посаду скоротили, нудьга взяла. Треба нову роботу шукати.

Ходила по вакансіях, але варто було згадати про її вік відмовляли. Дзвонила доньці й скаржилася:

Так, Оленко, хто ж візьме на роботу таку?

Мам, ти ж ніколи не стара! Виглядаєш чудо Оленко, я стрінула чоловіка, який просто зявився на порозі мого життя, і тепер я щаслива, як ніколи.